Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4451
Назва: Аналіз явищ масової комунікації: методологічний підхід
Інші назви: The analysis of mass communication phenomenon: methodological approach
Автори: Косюк, Оксана Михайлівна
Kosiuk, Oksana M.
Бібліографічний опис: Косюк О. М. Аналіз явищ масової комунікації: методологічний підхід / О. М. Косюк // Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи : наук.-практ. журн. / відп. ред. С. І. Кравченко, упоряд. М. А. Рожило ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2013. - № 3(3). - С. 14-20.
Дата публікації: 2013
Дата внесення: 17-лип-2014
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Теми: метод
аналіз
структура
семіотика
знак
код
інтерпретація
method
analyses
discourse
structure
semiotics
sign
code
content
interpretation
Короткий огляд (реферат): У публікації засвідчено, чим загальнофілософські методи відрізняються від конкретнонаукових і чому в царині масової комунікації найважливішими є структурний та семіотичний методи, а також контент- і герменевтичний аналізи. Принагідно з’ясовано, чим дослідження Клода Леві-Строса відрізняються від наукових шукань Володимира Проппа i чому перші спроби використання контент-аналізу пов’язані із християнством.В публикации засвидетельствовано, чем общефилософские методы анализа отличаются от конкретнонаучных и почему в области массовой коммуникации важнейшими являются структурный и семиотический методы, а также контент- и герменевтический анализы. Попутно выясняется, чем исследование Клода Леви-Стросса отличаются от научных исканий Владимира Проппа: почему первые попытки использования контент-анализа связаны с христианством; во что превращается знак, когда к нему «прирастает» значение: чем знаки напоминают орудия труда; какие дискурсы кодифицируются нестереотипно, можно ли по знакам определить, какой культуре принадлежит художественное произведение; каковы уровни кодирования в журналистике и литературе и почему, как это ни парадоксально, именно высокий уровень кодификации позволяет использовать художественное слово в сфере журналистики как наиболее подлинный источник; правы ли те, кто считает знаковость фиговым листьями культуры: почему семиотический метод чаще всего применяется к дискурсам и текстам, выстроенным по рецептивным моделям, хотя самым исчерпывающим в медиасфере считается герменевтический анализ.
In the article the author analyses, what way the common philosophic methods differ from scientific ones and why in area of mass communication major are structural and semiotic methods, and also content and hermeneutics analyses. It is found out, what researches of Claude Levi-Straus differ from the scientific searches of Volodymyr Propp; why the maiden attempts of the use of analysis of content are related to Christianity; what a sign grows into, when a value “grows” on to him; what signs remind tools; what discourses are coding non-stereotypical; whether it is possible after signs to define that cultures belong artistic creation; what even codes are in journalism and literature and why, for a paradox, exactly the high level of coding allows to use a literary word in the field of journalism as the most truthful source; whether those, who considers a sign the fig leaves of culture are rights; why a semiotic method is mostly used to discourses and texts, made after reception models, but the most perfect in mediasphere is a hermeneutics analysis.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4451
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
mas_kom2013_3.pdf137,74 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.