Інтермедіальні стратегії у вивченні творчості Кнута Гамсуна

Abstract

Розкриття потенціалу методу інтермедіального аналізу художнього тексту в освітньому процесі та пошук шляхів використання інтермедіальних стратегій на уроках літератури– актуальний аспект дослідницької роботи, зумовлений багатьма чинниками, серед яких домінування в сучасному світі мультикультурних тенденцій, національно-освітня концепція, спрямована на формування багатогранної творчої особистості учня, наявність у шкільних програмах з літератури рекомендацій щодо впровадження інтермедіальних методик навчання та, відповідно, відсутність у методичній літературі чіткого алгоритму способів реалізації програмних «інтермедіальних» завдань. Актуальність магістерської роботи зумовлена і станом українського гамсунознавства– творчість норвезького лаурета Нобелівської премії Кнута Гамсуна (1859–1952) не достатньо досліджена в інтермедіальному та стильовому аспектах. Не повною мірою використано потенціал його романів «Голод» і «Пан» упарадигмі літературної освіти. Мета дослідження– аналіз інтермедіальних стратегій у вивченні творчості Кнута Гамсуна та розкриття дидактичного потенціалу методу інтермедіального аналізу тексту в парадигмі літературної освіти. Матеріал дослідження– романи «Голод» та «Пан» Кнута Гамсуна; навчальні програми з української та зарубіжної літератур, з інтегрованих курсів. Об’єкт дослідження– інтеремедіальний вимір романістики Кнута Гамсуна (літературознавчий та методичний аспекти). Предмет дослідження– форми і способи взаємодії мистецтв у романах «Голод» та «Пан» Кнута Гамсуна; форми й методи навчальної діяльності, ґрунтовані на інтермедіальній методології в освітньому процесі. У роботі використано такі методи: метод інтермедіального аналізу художнього тексту, метод стильового аналізу художнього тексту, порівняльно типологічний метод, герменевтичний метод, семіотичний метод, описовий метод, системно-функційний метод, метод прогнозування дидактичного потенціалу інтермедіальних стратегій на уроках літератури. Наукова новизна дослідження: у магістерській роботі вперше здійснено комплексний компаративний аналіз навчальних програм щодо специфіки використання інтермедіальних методик навчання на уроках української та зарубіжної літератур, інтегрованих мистецько-літературних курсів; проаналізовано романи «Голод» та «Пан» К. Гамсуна крізь призму специфіки взаємодії слова, музики та живопису; при цьому подано методичні рекомендації щодо шляхів і способів використання інтермедіальних стратегій у процесі вивчення творчості Кнута Гамсуна та спроектовано результати інтермедіального аналізу текстів на вирішення проблеми ідіостилю письменника– визначено стильові домінанти обох романів; водночас показано перспективність методологічного тандему–поєднання методів інтермедіального та стильового аналізу художніх текстів; запропоновано авторські розробки двох уроків за романами Кнута Гамсуна «Голод» та «Пан» із застосуванням інтермедіальних методик навчання. У методичній розробці вперше окреслено шляхи компаративно-інтермедіального аналізу творів Кнута Гамсуна («Пан») та Осипа Турянського («Син землі»). Основні висновки. Упровадження інтермедіальних стратегій в освітній процес (зокрема в сферу літературної освіти) є доцільним і перспективним. Один із напрямків– використання інтермедіального аналізу на уроках літератури. Цей метод роботи сприяє формуванню в учнів уявлення про багатогранність, цілісність та оригінальність художнього твору, здатного поєднувати візуальні, аудіальні та текстові складові в єдиному просторі сприйняття; формує аналітико-критичні навички, здатність виокремлювати головне та синтезувати фрагментарні складники в єдине ціле; сприяє розвитку творчих здібностей учнів; урізноманітнює та поглиблює роботу над художнім текстом, робить її цікавішою для учнів, відповідно, підвищує ефективність навчання. Інтермедіальний аналіз художнього тексту перспективний в аспекті аналізу стильових особливостей твору, виявлення домінант авторського ідіостилю; він органічно доповнює метод стильового аналізу. У процесі дослідження дебютного роману «Голод» К. Гамсуна крізь призму взаємодії слова, музики та живопису увиразнено експресіоністську природу образності твору; інтермедіальний аналіз роману «Пан» оприявнює імпресіоністську стильову домінанту. Потенціал цього методологічного тандему доцільно використовувати на уроках з літератури, заняттях літературних чи мистецьких гуртків.