Особливості прояву психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців

Abstract

У кваліфікаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців в умовах воєнного стану. У першому розділі проаналізовано підходи сучасних науковців до вивчення психоемоційних розладів, охарактеризовано їхній зміст, структуру та особливості прояву. Розглянуто новітні підходи до розуміння чинників їх розвитку, зокрема біологічні, когнітивні, соціально-поведінкові та екзистенційні моделі. Окрема увага приділена специфіці психоемоційних станів дружин військовослужбовців у період війни, зумовлених невизначеністю, тривалим стресом і зміною сімейних ролей. У другому розділі проведено емпіричне дослідження психологічних аспектів прояву психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців. Описано вибірку, організацію та методи дослідження, зокрема застосування стандартизованих психодіагностичних методик для оцінки тривожності, депресивних симптомів, рівня життєвого стресу та стресостійкості. Представлено узагальнені результати дослідження та їх психологічну інтерпретацію. Статистична обробка даних передбачала проведення кореляційного аналізу, який дозволив виявити системні взаємозв’язки між показниками тривожності, депресії, життєвого стресу та стресостійкості. Встановлено, що під впливом воєнних обставин дружини військовослужбовців демонструють підвищену тривожність, емоційне виснаження та зниження психологічної стабільності. При цьому стресостійкість відіграє значущу захисну роль, пом’якшуючи вплив негативних емоційних станів. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі психоемоційних розладів саме у дружин військовослужбовців – соціальної групи, що зазнає унікального поєднання стресових і невизначених життєвих обставин. Результати розширюють уявлення про механізми формування психоемоційних порушень у жінок, чиє життя безпосередньо пов’язане з воєнною реальністю. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання у психологічному консультуванні, психотерапевтичній роботі, у діяльності центрів підтримки військових сімей, а також у розробці програм профілактики емоційного виснаження та зміцнення стресостійкості жінок, чиї чоловіки проходять військову службу.