Взаємозв’язок копінг-стратегій та психологічного благополуччя у батьків дітей хворих на цукровий діабет

Abstract

Магістерська робота присвячена вивченню взаємозв’язку копінг-стратегій і психологічного благополуччя у матерів дітей, хворих на цукровий діабет. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості дітей з аутоімунними захворюваннями та психологічними труднощами, які переживають їхні батьки у зв’язку з тривалим доглядом, медичною відповідальністю, обмеженнями повсякденного життя та хронічним стресом. Особлива увага приділяється матерям, як найбільш залученим до постійної турботи й емоційного супроводу хворої дитини. У теоретичній частині роботи проаналізовано основні підходи до розуміння понять «копінг-стратегії» та «психологічне благополуччя», їх функціональну роль в умовах життєвих криз, а також специфіку материнського досвіду у контексті дитячої хвороби. Визначено особливості адаптивної та дезадаптивної копінг-поведінки, її вплив на суб’єктивне відчуття задоволеності життям, емоційну стійкість, самоприйняття й ефективність міжособистісних контактів. Результати емпіричного аналізу показали, що більшість матерів мають середній рівень психологічного благополуччя, а також схильні до обмеженого використання як конструктивних, так і неконструктивних копінг-стратегій. Особливу увагу було приділено аналізу статистичних зв’язків між показниками. Кореляційний аналіз засвідчив наявність значущих взаємозв’язків між окремими стратегіями подолання стресу (зокрема спрямованістю на задачу, униканням, позитивною переоцінкою) та компонентами психологічного благополуччя (самоприйняттям, цілеспрямованістю, екологічною компетентністю, фізичним добробутом тощо). Отримані дані свідчать про неоднозначність впливу копінг-стратегій на психоемоційний стан матерів: деякі з них, хоча й формально вважаються адаптивними, в окремих випадках можуть супроводжуватися емоційним виснаженням чи зниженням самоприйняття. Здійснено порівняльний аналіз показників залежно від віку дитини та стажу її хвороби. Результати дослідження мають як наукову, так і практичну цінність. Вони можуть слугувати підґрунтям для створення програм психопрофілактики та підтримки матерів, які виховують дітей із хронічними захворюваннями, з метою розвитку ефективних копінг-стратегій, зміцнення внутрішніх ресурсів та підвищення якості їхнього життя.