Закономірності концептуального моделювання комп'ютерних неологізмів у кіберблоках

Abstract

У статті детально описано закономірності концептуального моделювання комп’ютерних неологізмів у кіберблоках. Розглянуто важливі наукові проблеми, специфіку вже існуючих поглядів науковців в галузі даного наукового дослідження. Окреслено позицію відомих лінгвістів щодо необхідності розмежування даних лінгвістичних аспектів. Визначено різні підходи до здійснення концептуального моделювання щодо даного наукового дослідження. Представлено сучасні лінгвістичні розвідки, зумовлені загальною спрямова¬ністю лінгвістичної парадигми знань на розроблення якісно нових дослідницьких об’єктів, що дозволяють розв’язати проблему вербального позиціонування цілісних динамічних фрагментів позамовної дійсності, одним із яких є сфера комп’ютерних технологій. Доведено, що словниковий запас будь-якої мови оновлю¬ється шляхом появи власне нових слів, розвитку нових значень у старих слів або в результаті запозичення іншомовних слів. Запропоновано поняття “кіберблок”. Скомпоновано словникові дефініції у кіберблоки. Досліджено експлікацію концептуального змісту кіберблоків. Описано кіберблоки крізь призму концепту¬ального аналізу. Описано історію розвитку концептуальної схеми кіберблоків. Сконструйовано загальну модель концептосфери кіберблоків та заповнено її розробленими кіберблоками. Здійснено системний аналіз концептосфери кіберблоків та характеристики одиниць досліджуваної комп’ютерної неології. Апробовано загальну гіпотетико-концептуальну модель взаємозв’язку людини та комп’ютерної сфери. Представлено результати діяльності людини та комп’ютера. Словникові дефініції досліджуваних комп’ютерних неоло¬гізмів диференційовано у кіберблоки. Проаналізовано закономірності виникнення кібрблоків англійської комп’ютерної лексики. Розглянуто найпоширеніші кіберблоки серед неологізмів комп’ютерної сфери в різ¬них концептах. Установлено головні джерела поповнення кіберблоків. Виокремлено основні комп’ютерні тематичні групи, у яких виникають найдовші кіберблоки та причини їх виникнення. Стратифіковано емпі¬ричний матеріал за певними аспектами діяльності людини та комп’ютера. Зауважено, що концептосфера є ширним поняттям порівняно із семантичним простором мови. Скорельовано відповідні концепти. Квазі¬синоніми диференційовано за кількісними чи якісними ознаками. Доведено, що конкретний метод повинен відповідати вимогам, що їх висувають до методу як до шляху отримати знання.