Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30472
Назва: Фрейм «Страх» у художньому дискурсі (на матеріалі новели австрійського письменника С. Цвейга «Angst»)
Автори: Козак, Софія Веніамінівна
Гурінчук, Марія Олександрівна
Бібліографічний опис: Козак С. В., Гурінчук М. О. Фрейм «Страх» у художньому дискурсі (на матеріалі новели австрійського письменника С. Цвейга «Angst»). Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кропивницький, 2025. № 1(214). С. 304–310. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-39
Журнал/збірник: Наукові записки. Серія: Філологічні науки
Випуск/№ : 1(214)
Дата публікації: 16-жов-2025
Дата внесення: 13-лют-2026
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Країна (код): UA
Місце видання, проведення: Кропивницький
DOI: https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-39
УДК: 811.112.2’42:159.942.5
Теми: фрейм
страх
Стефан Цвейг
художній дискурс
психологізм
Діапазон сторінок: 304–310
Короткий огляд (реферат): У статті досліджується фрейм «Страх» у художньому дискурсі на матеріалі новели Стефана Цвейга «Angst». Метою є виявлення мовних, когнітивних і паралінгвістичних засобів репрезентації емоції страху як ключового елементу внутрішнього світу персонажа та загальної атмосфери твору. Страх аналізується як складна когнітивно-емоційна категорія, що втілюється через певні лінгвістичні маркери та художні прийоми. У центрі уваги – мовні засоби, що представляють фреймову структуру на позначення страху, описують його причини, ситуаційні контексти, фізіологічні й емоційні прояви та наслідки. Особлива увага приділяється способам образного відтворення страху, зокрема використанню метафор, епітетів, повторів, порівнянь, а також синтаксичних конструкцій, які відображають емоційну напругу та динаміку психологічного стану героїні. Показано, як страх у творі перетворюється з внутрішнього переживання на домінантну силу, що визначає поведінку, внутрішні рішення та самоідентифікацію персонажа. Окреслено вплив соціальних чинників, морального осуду та внутрішніх конфліктів, які посилюють інтенсивність страху. Зроблено висновок, що фрейм «Страх» реалізується в межах художнього дискурсу як механізм смислотворення, що описує відчуття страху не лише як індивідуальну реакцію, а й як багатоаспектний феномен. Аналіз цього фрейму показав важливість дослідження фреймів на позначення емоцій задля розуміння побудови психологічного дискурсу та його впливу на читача. Це може стати поштовхом для вивчення фреймів емоційної сфери у творах інших авторів, а також для залучення мультидисциплінарного підходу, зокрема елементів психології та нейролінгвістики, що дозволить досліджувати механізми сприйняття емоцій у художньому дискурсі з позицій різних наукових парадигм та розширить інтерпретаційні можливості дослідника.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30472
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://journals.cusu.in.ua/index.php/philology/article/view/902/861
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FIF)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
41.pdf638 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.