Семантика соліста у жанрі концерту для труби з оркестром

Abstract

У дослідженні здійснено спробу комплексного аналізу семантичної ролі трубача-соліста в Концертах для труби Й. Гайдна та Й. Гуммеля з акцентом на виконавську інтерпретацію. У першому розділі «Теоретичний аспект музичного виконавства» проаналізовано декілька сучасних музикознавчих досліджень, котрі базуються на музичній семантиці та прослідковано кротку еволюцію жанру трубного концерту. У другому розділі «Концерт для труби Й. Гайдна: семантика соліста та виконавські тонкощі» достеменно проаналізовано твір віденського класика для труби з ракурсу місця та ролі в ньому соліста, здійснено інтерпретаційний аналіз двох різнотипних трубачів та звернено увагу на історичний та музикознавчий аспекти. У третьому розділі «Позиціонування трубача в однойменному Концерті Й. Гуммеля» здійснено аналогічний, як і в попередньому розділі аналіз трубного концерту композитора, відштовхуючись від семантики соліста та інтерпретаційного аспекту. У висновках встановлено, що специфіка інтерпретації Концертів для труби з оркестром повною мірою залежить не лише від органології інструменту того часу, потенціалу виконавця та рівня його знайомства зі спадщиною композитора, а й від розуміння загального тлумачення соліста-трубача, його семантичної ролі в конкретному творі, яку надав йому той чи інший композитор.