Вербалізація концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА у сучасному німецькомовному дискурсі

Abstract

Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню особливостей вербалізації концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА в сучасному німецькомовному літературному дискурсі з позицій когнітивної лінгвістики, дискурс-аналізу та лінгвокультурології. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом сучасного мовознавства до вивчення концептосфери різних лінгвокультур. Концепт FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА посідає центральне місце в системі базових культурних концептів, оскільки відображає фундаментальні уявлення про соціальні зв'язки та морально-етичні цінності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА в німецькомовному літературному дискурсі з використанням інтегрованого підходу; уточнено структуру концепту через виділення ядерних та периферійних компонентів; систематизовано метафоричні моделі концептуалізації дружби; удосконалено методику аналізу концептів у художньому дискурсі. Мета роботи – комплексно дослідити особливості вербалізації концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА в німецькомовному літературному дискурсі. Об'єктом дослідження є концепт FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА як фрагмент німецькомовної картини світу, предметом – засоби вербалізації та метафоричної репрезентації концепту. Матеріалом дослідження слугували лексичні одиниці, відібрані методом суцільної вибірки з німецькомовних художніх творів, а також дані авторитетних лексикографічних джерел (Duden, DWDS, PONS). У роботі застосовано комплекс методів: концептуальний аналіз, компонентний аналіз, дистрибутивний аналіз, метод польового моделювання, метафоричний аналіз, контекстуальний та інтерпретаційний аналіз. Дослідження показало, що ядро концепту FREUNDSCHAFT складають основні семантичні компоненти: «взаємна симпатія», «довіра», «тісні стосунки» та «взаємна повага». Номінативне поле концепту включає пряму номінацію, номінації суб'єктів дружби, ад'єктивні характеристики, дієслова дії, складні слова та фразеологічні одиниці. Виявлено та систематизовано шість основних метафоричних моделей концептуалізації дружби: дружба як потужний ресурс, як безкорислива підтримка, як опора в складних ситуаціях, як безкорислива допомога, як спільна пригода, як відданість і підтримка. Виділено також додаткові образні моделі: антропоморфні, просторові, природні та процесуальні метафори. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання у викладанні теоретичних курсів із когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, дискурс-аналізу, стилістики німецької мови, при підготовці навчальних посібників, а також у практиці викладання німецької мови як іноземної.