Козацька Україна у творчості Ю.-Б. Залеського, Ю. Словацького та С. Гощинського

Abstract

Роботу присвячено зіставно-порівняльному аналізу творів Ю.- Б. Залеського, Ю. Словацького та С. Гощинського і з‘ясуванню спільного й відмінного у відображенні української історії, а також у змалюванні образу українського козака. Матеріал дослідження є новим, оскільки обраний художній матеріал містить і маловідомі для українського читача твори обраних авторів. Вияснено, що саме козацьке життя захоплювало романтиків і тому ця тема є провідною у творчості багатьох представників «української школи». Козаки, які вважалися найбільш репрезантивним втіленням ідеї народу, були моделлю романтичного героя – людини простої, волелюбної, сміливої, з почуттям власної гідності, й людини, яка вміє цінувати, захищати свободу. Різнорідність романтичних трактувань образів України, потягувала за собою різноманітні образи героя-козака. Виявлено, що образ байронічного героя – мужнього, фізично вправного, сміливого, зухвалого, таємничого і безмежно гордого – був широко розповсюджений у добу романтизму, зокрема у творчості Ю. Словацького, Ю.-Б. Залеського та С. Гощинського. Показано, що у своїх творах на історичну тематику Ю.-Б. Залеський відобразив шанобливе ставлення до козацького війська, наділивши його романтичними рисами. Автор використовує українську символіку, історичний сюжет, фольклорну ритмомелодику і мотиви. Польський поет створив прекрасну картину перемоги козаків і показав мужність українського народу в боротьбі з ворогами за свою незалежність. Доведено, що завершення і найвище втілення теми українського козацтва маємо у творчості Ю. Словацького, котрий у своїй знаменитій поемі «Żmija» показав героя – гетьмана Змія, що увібрав у себе демонізм, таємничість, пригодницьке начало. В образі Змія стикаємось із взірцевим байронічно-романтичним героєм, адже козацький ватажок за великим рахунком є персоніфікацією головних романтичних уявлень про егоцентричну натуру як втілення всього спонтанного, вільного й самобутнього, водночас демонструючи в тих якостях трагізм можливого, однак не сповненого. Натомість, Небаба – герой поеми «Zamek Kaniowski» Северина Гощинського – справжній лицар, який здатний на самопожертву. Це – герой-бунтар, який сам на сам знаходиться у конфлікті з суспільством. Він неодноразово кидає йому виклик і відстоює свою гідність, адже його вчинками керують високі почуття, а у собі він поєднав риси як фізичної, так і духовної краси. Постаючи перед обличчям добра і зла, життя та смерті, гідності та зневаги, герой не втрачає надії, мужньо йде в бій, покладаючись на волю та промисел Божий, як це і було за доби козаччини. Результати дослідження можуть бути використані на усіх видах занять із зарубіжної та української літератури в школах, гімназіях, ліцеях, НВК тощо, а також при викладанні курсів історії польської літератури на філологічних факультетах ВНЗ.