Прогнозування технічних та фізіологічних показників ефективності у плаванні

Abstract

Ефективність змагальної діяльності у плаванні визначається комплексною взаємодією технічних і фізіологічних чинників, серед яких провідне місце займають показники техніки плавання та аеробної працездатності спортсменів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю науково обґрунтованого підходу до оцінювання та прогнозування результативності плавців з урахуванням сучасних технологій контролю тренувального процесу. У роботі проаналізовано сучасні наукові підходи до використання показників SWOLF як інтегрального індикатора технічної ефективності плавання та VO₂max як ключового показника фізіологічної ефективності. Досліджено їх вікову динаміку, особливості змін у процесі багаторічної спортивної підготовки та взаємозв’язок між технічними й фізіологічними параметрами у плавців віком від 9 до 18 років. Розроблено та експериментально обґрунтовано математичні моделі прогнозування показників ефективності у плаванні. Встановлено, що з віком і підвищенням спортивної кваліфікації спостерігається достовірне зниження значень SWOLF, зменшення часу подолання дистанції та кількості гребків, а також зростання рівня VO₂max. Отримані моделі характеризуються високою прогностичною точністю (R² = 0,9854 для експоненціальної моделі взаємозв’язку SWOLF і VO₂max та R² = 0,9953 для квадратичної моделі часу запливу). Результати дослідження мають практичну цінність і можуть бути використані у тренувальному процесі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, закладів вищої освіти, а також у діяльності тренерів з плавання для індивідуалізації підготовки, контролю ефективності тренувань і прогнозування спортивних результатів.