Компетентнісно-орієнтований підхід до вивчення теми «Гуморальна регуляція функцій»

Abstract

У роботі досліджено ефективність реалізації компетентнісного підходу у викладанні теми «Гуморальна регуляція функцій» у шкільному курсі біології. На теоретичному рівні проаналізовано сутність поняття «компетентність» у контексті педагогічної науки та міжнародних рамкових документів (DeSeCo, Рекомендації ЄС, Концепція «Нова українська школа»), визначено її трикомпонентну структуру (когнітивну, діяльнісну, ціннісну) та взаємозв’язок із результатами навчання. Показано, що компетентнісний підхід змінює фокус освіти з простого засвоєння фактів на формування здатності діяти у реальних життєвих ситуаціях і особливо підкреслено роль біологічної компетентності як здатності застосовувати знання для розв’язання практичних та соціально значущих завдань. На методичному рівні проведено аналіз чинних програм, підручників і навчально-методичних засобів, що довів їх відповідність Державному стандарту базової середньої освіти та орієнтацію на діяльність учня: пояснення, аналіз, моделювання, оцінювання. Виявлено поступовий перехід від репродуктивних завдань до інтерактивних і кейсових форматів, що стимулюють критичне мислення, медіаграмотність та аргументацію. Підкреслено ефективність інтеграції цифрових інструментів (LearningApps, Kahoot!, симуляції PhET і Gizmos, QR-квести), формувального оцінювання, візуалізації та міжпредметних зв’язків для розвитку системного мислення та алгоритмічної культури учнів. Педагогічний експеримент, проведений у три етапи (констатувальний, формувальний, контрольний), підтвердив ефективність запропонованої методики. Кількісні та якісні результати засвідчили статистично достовірне підвищення рівня компетентностей: середній бал учнів зріс із 2,4 до 9,9 із 12 можливих; t-критерій Стьюдента (t = 12,4; p < 0,001) підтвердив значущість змін; коефіцієнт Кронбаха α = 0,82 свідчить про надійність інструментів; ефект-сайз d = 1,25 демонструє сильний педагогічний вплив, а індекс приросту Hake’s g = 0,79 - високий рівень засвоєння знань. Результати свідчать про розвиток умінь аналізувати, моделювати, аргументувати, робити науково обґрунтовані висновки, а також підвищення навчальної мотивації, самостійності та комунікативних навичок учнів. В роботі визначено логіку та конкретні інструменти компетентнісного уроку: чек-листи, рубрики, карти зворотних зв’язків, системи pre/post завдань, аналітичні таблиці та критерії оцінювання. Запропонована методика забезпечує діяльнісний формат уроку («від питання — до даних — до висновку — до дії») і дозволяє формувати критичне мислення, рефлексію та відповідальність. Вона може бути адаптована для інших тем шкільного курсу біології («Нервова регуляція», «Гомеостаз», «Імунна система»), підготовки вчителів і курсів підвищення кваліфікації, а також використана для створення банку стандартизованих тестів для моніторингу розвитку компетентностей. Отже, дослідження доводить, що компетентнісно орієнтоване викладання теми «Гуморальна регуляція функцій» є ефективним шляхом оновлення біологічної освіти, перетворюючи урок із традиційного відтворення знань на інтелектуально насичений процес дослідження, у якому учень стає активним суб’єктом навчання, здатним аналізувати, робити висновки та приймати відповідальні рішення.