Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29866Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Дмитренко, Алла Адамівна | - |
| dc.contributor.author | Павлусь, Андрій Михайлович | - |
| dc.date.accessioned | 2025-12-17T12:43:10Z | - |
| dc.date.available | 2025-12-17T12:43:10Z | - |
| dc.date.issued | 2025 | - |
| dc.identifier.citation | Павлусь А. М. Музеєфікація об’єктів культурної спадщини у Волинській області : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра : спец. 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство / наук. кер. А. А. Дмитренко ; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 112 с. | uk_UK |
| dc.identifier.uri | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29866 | - |
| dc.description.abstract | У кваліфікаційній роботі досліджено практики музеєфікації об’єктів культурної спадщини Волинської області. З’ясовано, що немає єдиної типології методів, форм і способів музеєфікації культурної спадщини. З’ясовано, що на Волині музеєфіковані в основному пам’ятки архітектури і дві пам’ятки археології, на основі яких створені два історико-культурні заповідники і ряд музеїв (В. Липинського, І. Стравінського, Луцького братства). Щодо музеєфікованих об’єктів проведено так звану м’яку музеєфікацію «in situ» (на місці). Волинь має унікальний, єдиний в Україні, приклад музеєфікації об’єкту археології методом, відомим у світовій практиці як «ковпак» – експонування решток храму Івана Богослова у павільйоні. Показано, що музеєфіковані об’єкти культурної спадщини активно використовуються в індустрії туризму. Окрім традиційних, вони пропонують відвідувачам новітні форми роботи з музейною аудиторією. Найбільшу кількість заходів проводять Луцький замок і «Окольний замок». Виявлено ряд пам’яток, придатних для музеєфікації і включення до туристично-екскурсійних маршрутів. На основі городища Вал у с. Городище Луцького району доцільно створити археологічний скансен. Архітектурні руїни музеєфікувати шляхом консервації і облаштування навколишньої території із встановленням інформаційних стендів. Відзначено можливість музеєфікації комплексу архітектурних пам’яток і унікального городища Замчище (має підземелля) у м. Любомлі. Перспективною формою актуалізації культурної спадщини є встановлення оглядових веж, поширених в європейських країнах. | uk_UK |
| dc.language.iso | uk | uk_UK |
| dc.publisher | Волинський національний університет імені Лесі Українки | uk_UK |
| dc.subject | музеєфікація | uk_UK |
| dc.subject | культурна спадщина | uk_UK |
| dc.subject | пам’ятки архітектури | uk_UK |
| dc.subject | пам’ятки археології | uk_UK |
| dc.subject | городище | uk_UK |
| dc.subject | музей | uk_UK |
| dc.subject | Волинська область | uk_UK |
| dc.title | Музеєфікація об’єктів культурної спадщини у Волинській області | uk_UK |
| dc.type | Master Thesis | uk_UK |
| dc.contributor.affiliation | Кафедра музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності | uk_UK |
| dc.contributor.affiliation | 027 Музеєзнавство, пам'яткознавство | uk_UK |
| Розташовується у зібраннях: | FH_KR (2025) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| pavlus_2025.pdf | 938,49 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.