Психологічна готовність майбутніх практичних психологів до професійної діяльності у закладі освіти

Abstract

Вступ випускної кваліфікаційної магістерської роботи містить опис актуальності дослідження, мету – теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічної готовності майбутніх практичних психологів до професійної діяльності в закладах освіти – та завдання. Перший розділ розкриває основні підходи до розуміння поняття готовності у професійній діяльності практичних психологів, структурні компоненти та ключові чинники, що впливають на формування психологічної готовності в період професійної підготовки, сучасні наукові уявлення щодо впливу особистісних рис, професійної мотивації, емоційної стабільності та саморегуляції на готовність фахівця до реалізації професійних завдань. Особливу увагу приділено аналізу специфіки діяльності практичного психолога в умовах освітнього середовища, зокрема в контексті сучасних соціальних викликів, включаючи наслідки війни, кризові явища в освітньому процесі та потребу в забезпеченні учасників освітнього процесу психологічним супроводом. Другий розділ представляє психодіагностичні методи, що використовувались для оцінки психологічної готовності до професійної діяльності, самоефективності, самоактуалізації, професійної спрямованості, компонентів професійної ідентичності та психологічної зрілості особистості. Емпіричний матеріал описано та використано у наступних етапах нашого дослідження. Третій розділ містить опис комплексної програми для підвищення психологічної готовності практичних психологів до професійної діяльності у закладах освіти, та також результативність розробленої програми. Загалом, результати вказують на чітку тенденцію позитивної трансформації психологічної готовності учасників, що підтверджує ефективність програми та підкреслює цінність цілеспрямованих розвивальних втручань у підготовку майбутніх спеціалістів. У висновках магістерського дослідження узагальнено основні теоретичні положення та практичні результати, отримані в процесі вивчення обраної проблематики. Подальший науковий інтерес полягає у доопрацюванні та вдосконаленні програми формування відповідальності як складової професійної компетентності майбутніх психологів. Практичне значення отриманих результатів передбачає можливість їх застосування задля професійної підготовки майбутніх практичних психологів, розробці тренінгових програм, системі професійної адаптації в умовах закладу освіти, а також у підвищенні ефективності діяльності фахівців психологічної служби.