Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28807
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПавловська, Тетяна Сергіївна-
dc.contributor.authorСтельмах, Валентина Юріївна-
dc.contributor.authorЖданюк, Богдан Степанович-
dc.date.accessioned2025-10-29T13:12:24Z-
dc.date.available2025-10-29T13:12:24Z-
dc.date.issued2025-10-
dc.identifier.citationПавловська Т. С., Стельмах В. Ю., Жданюк Б. С. Структура природного року на метеостанції Луцьк і тенденції її змін упродовж 2001−2024 рр. Український журнал природничих наук. Одеса : Гельветика, 2025. № 13. С. 188−198. DOI : https://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.17uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28807-
dc.description.abstractСтруктура природного року є важливим індикатором регіональних проявів кліматичних змін у помірному поясі. Аналіз тривалості та часових меж метеорологічних пір року дає можливість простежити трансформації сезонної ритміки природних процесів і оцінити масштаби кліматичних змін на локальному рівні. Мета дослідження полягала в з’ясуванні тенденцій змін тривалості й часових меж метеорологічних пір року на метеостанції Луцьк упродовж 2001–2024 років з використанням методів камеральної обробки даних (математико-статистичний, графічний, порівняльний аналіз) Волинського обласного центру з гідрометеорології про дати переходу середньодобових температур повітря через критичні значення 0 і +15℃ для оцінювання статистичної значущості лінійних трендів досліджуваних параметрів. Установлено, що у структурі природного року домінує літо (приблизно 33%), найменшу частку становить зима (трохи більше за 17%), а весна й осінь охоплюють майже однакові частки – по 24–25%. У середньому тривалість зими на метеостанції Луцьк становить 64, весни – 92, літа – 119, осені – 90 днів. Для зими й осені характерні тенденції зменшення їхньої тривалості, а для літа й весни – зростання. Зміни тривалості зимового й весняного сезонів є статистично значущими. Тривалість літа зростає насамперед вересневими днями, а тривалість весни збільшується через домінування додатних температур у січні та лютому. Тривалість метеорологічної зими скорочується через потепління в холодний період року. Особливе значення мають виявлені випадки аномально коротких зим, зокрема й відсутність зимового сезону у Волинській області у 2022/2023 роках (1 день), що є нетиповим явищем для помірного клімату. Осінній сезон, попри слабо виражену тенденцію до зменшення його тривалості, є найбільш стабільним за тривалістю. Змінюються лише його хронологічні межі, зміщуючись до зими. Означені закономірності узгоджу ються із сучасними тенденціями подовження теплого періоду року в помірному кліматичному поясі. Результати дослідження можуть бути корисними для вивчення агрокліматичного, біокліматичного, рекреаційного потенціалів міста та прилеглих територій.uk_UK
dc.format.extent188−198-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk_UK
dc.subjectкліматuk_UK
dc.subjectВолинська областьuk_UK
dc.subjectметеостанціяuk_UK
dc.subjectЛуцькuk_UK
dc.subjectлінійний тренд,uk_UK
dc.subjectметеорологічна пора рокуuk_UK
dc.subjectприродний рікuk_UK
dc.subjectфенологічний рікuk_UK
dc.subjectстатистична значущість лінійного трендуuk_UK
dc.subjectпори рокуuk_UK
dc.titleСтруктура природного року на метеостанції Луцьк і тенденції її змін упродовж 2001−2024 рр.uk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/naturaljournal.13.2025.17-
dc.citation.issue13-
dc.citation.journalTitleУкраїнський журнал природничих наук-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.contributor.affiliationВідокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»», Дубенська філія, м. Дубно-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.referencesКиналь О. Тривалість та часові межі кліматичних сезонів у Чернівцях на зламі ХХ–ХХІ ст. Проблеми гірського ландшафтознавства. 2014. Вип. 1. С. 101–108.uk_UK
dc.relation.referencesКліматологічні дослідження та перспективи їх розвитку. УкрГМЦ [Електронний ресурс]. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Klimatolohichni-doslidzhennya (дата звернення 11.07.2025).uk_UK
dc.relation.referencesМельничук М., Мілінчук В., Павловська Т. Тривалість і часові рамки метеорологічної зими на метеостанції Луцьк. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів,17 травня 2022 р., м. Луцьк. Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2022. С. 133–136.uk_UK
dc.relation.referencesОсадча В., Бабіченко В. Клімат Києва. Київ : Ніка-Центр, 2010. 320 с.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Бакалейко В., Геналюк Р. Температурний режим на метеостанції Луцьк в умовах сучасних кліматичних змін. Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення : збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-прак тичної конференції, м. Херсон, 11–12 червня 2020 р. Херсон : ДВНЗ «ХДАУ», 2020а. С. 172–176.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Білецький Ю., Валянський С. Просторовий розподіл і режим випадання атмосферних опадів у Волинській області. Географічний часопис Волинського національ ного університету імені Лесі Українки. 2024a. Вип. 3. С. 13−23. https://doi.org/10.32782/ geochasvnu.2024.3.02.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Білецький Ю., Ступницька М. Тривалість і часові рамки кліматичних сезонів на метеостанції Ковель. Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів : матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Луцьк, 8–9 квітня 2021 р. / за ред. Ю. Барського, С. Пугача. Луцьк : ПП Іванюк В.П., 2021а. С. 70–72.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Білецький Ю., Ступницька М. Тривалість і часові рамки кліматичних сезонів на метеостанції Світязь. Сучасна наука та освіта Волині : збірник матеріалів Науково практичної онлайн-конференції, м. Луцьк, 20 листопада 2020 р. / упоряд., гол. ред. О. Ройко. Луцьк : Вежа-Друк, 2020b. С. 181–182.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Климюк В., Білецький Ю., Геналюк Р. Вітровий режим на метеостанції Луцьк (2001–2018 рр.). Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення : збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конферен ції, м. Херсон, 11–12 червня 2020 р. Херсон : ДВНЗ «ХДАУ», 2020с. С. 189–192.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Кондратчук О., Михалюк А., Ройко С. Режим випадання опадів на мете останції Луцьк упродовж 2001–2022 рр. Ricerche scientifiche e metodi della loro realizzazione: esperienza mondiale e realtà domestiche : Raccolta di articoli scientifici “ΛΌГOΣ” con gli atti della VI Conferenza scientifica e pratica internazionale, Bologna, 15 novembre, 2024. Bologna ; Vinnytsia : Associazione Italiana di Storia Urbana & UKRLOGOS Group LLC, 2024b. С. 385–390. https://doi. org/10.36074/logos-15.11.2024.085.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Мельничук М., Гарасимяк Л. Тривалість і часові рамки метеорологічної весни у Волинській області на початку ХХІ ст. Rozwój nowoczesnej edukacji i nauki – stan, poblemy, perspektywy. Tom Х : Efekty uczestnictwa w rozwoju nauk i edukacji na odległość / Red. : J. Grzesiak, I. Zymomrya, W. Ilnytskyj. Konin ; Użhorod ; Chersoń : Poswit, 2021b. S. 297–299.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Мельничук М., Ступницька М. Тривалість і часові рамки зимового сезону у Волинській області на початку ХХІ ст. Актуальні проблеми регіональних досліджень : мате ріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Луцьк, 11 грудня 2020 р. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2020d. С. 30–32.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Пархомук О., Нікон О. Тривалість і часові рамки кліматичних сезонів на метеостанції Маневичі (Волинська область). Географія та туризм : матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції Харківського національного педагогічного універси тету імені Г.С. Сковороди, м. Харків, 28 лютого – 1 березня 2023 р. / за заг. ред. Ю. Муромцевої. Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2023а. С. 209–215.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Стельмах В. Просторово-часова динаміка змін відносної вологості повітря у Волинській області. Science, technology and innovation in the context of global transformation : Scientific monograph. Riga : Baltija Publishing, 2024. С. 65–95. https://doi. org/10.30525/978-9934-26-499-3-4.uk_UK
dc.relation.referencesПавловська Т., Федонюк М., Рудик О. Температурний режим повітря у Волинській області : хронологічний та хорологічний аспекти. Географічний часопис Волинського національ ного університету імені Лесі Українки. 2023b. Вип. 1. С. 39–48. https://doi.org/10.32782/ geochasvnu.2023.1.04.uk_UK
dc.relation.referencesПроведення просторового аналізу змін водного режиму басейнів поверхневих водних об’єк тів на території України внаслідок зміни клімату : звіт про НДР / УкрГМІ ДСНС України та НАН України. Київ, 2013. 228 с.uk_UK
dc.relation.referencesСкобало О., Горбань І., Гребельна В. Фенокліматична періодизація в заповіднику «Розточчя». Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2013. Вип. 63. С. 98–109.uk_UK
dc.relation.referencesСніжко С., Шевченко О. Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря великого міста. Київ : Обрії, 2011. 297 с.uk_UK
dc.relation.referencesТарасюк Н., Тарасюк Ф. Регіональні дослідження сучасного клімату Волині. Актуальні про блеми країнознавчої науки : матеріали ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конферен ції, м. Луцьк, 15–16 листопада 2016 р. / за ред. В. Лажніка. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. С. 259–263.uk_UK
dc.relation.referencesУкраїнський гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України [Електронний ресурс]. URL: https://uhmi.org.ua (дата звернення 20.05.2025).uk_UK
dc.relation.referencesФеркаляк В. НПП «Верховинський»: архівний сайт. Міністерство захисту довкілля та природ них ресурсів України [Електронний ресурс]. URL: https://nppver.at.ua/news/rik_kalendarnij_ chi_rik_fenologichnij/2019-03-19-711 (дата звернення 14.05.2025).uk_UK
dc.relation.referencesЦентральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського [Електронний ресурс]. URL: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua (дата звернення 20.05.2025).uk_UK
dc.relation.referencesШульгіна Л. Фенологічні спостереження над деревними та кущовими рослинами. Київ : Наукова думка, 1966. 152 с.uk_UK
dc.relation.referencesBlöschl G., Hall J., Parajka J., Perdigão R.A.P., Merz B., Arheimer B., Aronica G.T., Bilibashi A., Bonacci O., Borga M. et al. Changing climate shifts timing of European floods. Science. 2017. Vol. 357 (6351). P. 588–590.uk_UK
dc.relation.referencesIPCC. Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press, 2021. 2391 p.uk_UK
dc.relation.referencesIhne E. Phaenologische Karte des Frühlingseinzugs im Großherzogtum Hessen. Darmstadt : Verlag der Landwirtschaftskammer, 1911. 25 p.uk_UK
dc.relation.referencesKöppen W. Die Klimate der Erde. Grundriss der Klimakunde. Berlin : Walter de Gruyter, 1923. 369 p.uk_UK
dc.relation.referencesMenzel A., Yuan Y., Matiu M., Sparks T., Scheifinger H., Gehrig R., Estrella N., Jakisic L., Janise A., Koch E. et al. Climate change fingerprints in recent European plant phenology. Global Change Biology. 2020. Vol. 26 (4). P. 2599–2612. https://doi.org/10.1111/gcb.15000.uk_UK
dc.relation.referencesRutishauser T., Luterbacher J., Defila C., Frank D., Wanner H. Swiss spring plant phenology 2007: Extremes, a multi‐century perspective, and changes in temperature sensitivity. Geophysical Research Letters. 2008. Vol. 35. P. L05703. https://doi.org/10.1029/2007GL032545.uk_UK
dc.relation.referencesSchwartz M.D. Phenology and springtime surface-layer change. Monthly Weather Review. 1992. Vol. 120. P. 2570–2578.uk_UK
dc.relation.referencesSchwartz M.D., Ahas R., Aasa A. Onset of spring starting earlier across the Northern Hemisphere. Global Change Biology. 2006. Vol. 12. P. 343–351. https://doi.org/10.1111/ j.1365-2486.2005.01097.x.uk_UK
dc.relation.referencesSparks T.H., Menzel A. Observed changes in seasons: an overview. International Journal of Climatology. 2002. Vol. 22 (14). P. 1715–1725. https://doi.org/10.1002/joc.821.uk_UK
dc.relation.referencesTempl B., Koch E., Bolmgren K., Ungersböck M., Paul A., Scheifinger H. et al. Pan European Phenological database (PEP725): a single point of access for European data. International Journal of Biometeorology. 2018. Vol. 62. P. 1109–1113. https://doi.org/10.1007/s00484-018-1512-8.uk_UK
dc.relation.referencesTwardosz R., Kossowska-Cezak U. Exceptionally cold and mild winters in Europe (1951–2010). Theoretical and Applied Climatology. 2016. Vol. 125. P. 399–411. https://doi.org/10.1007/ s00704-015-1524-9.uk_UK
dc.relation.referencesUSA National Phenology Network [Електронний ресурс]. URL: https://www.usanpn.org (дата звернення 20.05.2025).uk_UK
dc.subject.udc551.58 + 551.583uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FGEO)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
article_P_S_Z.pdf571,4 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.