Специфіка перекладу німецькомовних медичних текстів

Abstract

Стаття присвячена аналізу специфіки перекладу медичних текстів з німецької мови українською. Мета ‒ виявлення специфіки перекладу німецькомовних медичних текстів. Завдання дослідження передбачає визначення поняття медичного тексту та окреслення специфічних перекладацьких прийомів задля адекватного перекладу медичних текстів. Медичний переклад вважають не лише процесом перенесення інформації з однієї мови в іншу, а й відповідальною діяльністю від якою залежить життя і здоров’я людей. Цей процес потребує максимальної професійності та постійного самовдосконалення. Якісний переклад німецькомовних медичних текстів вимагає не лише лінгвістичної майстерності, але й міждисциплінарної співпраці. Задля здійснення медичного перекладу варто дотримуватися міжнародних стандартів (ISO 17100) та бути обізнаним не лише у медицині, фармакології, анатомії, біології, а й у суміжних науках. Медичний текст є фаховим повідомленням, що містить інформацію про специфіку дослідження, лікування чи регулювання у сфері охорони здоров’я. До медичних текстів належать інструкції до лікарських засобів, виписки з історій хвороб, протоколи лікування, клінічні дослідження, результати лабораторних аналізів, епікризи тощо. Медична термінологія відзначається високою точністю і складністю структури. Медичні терміни німецького походження стали загальновживаними інтернаціональними термінами. Медичні тексти можуть призначатися для різних цільових аудиторій: лікарі, пацієнти, науковці, регуляторні органи. При перекладі німецькомовних текстів через відсутність точного відповідника застосовується описовий переклад. Використання сучасних перекладацьких технологій, зокрема CAT-інструментів із вбудованими глосаріями та термінологічних глосаріїв MedDRA, EDQM дозволяє забезпечити термінологічну узгодженість, стилістичну точність і, найголовніше, функціональну коректність тексту. Контроль якості перекладу (QA) є обов’язковою частиною перекладацького процесу. Першорядні труднощі при перекладі пов’язані з наявною в зазначених мовах специфікою використання термінології та граматичних структур та виявляються у плутанині між подібними за звучанням, але різними за значенням термінами, неоднозначному вживанні заперечень тощо.