Категорія ввічливості та засоби її актуалізації в англомовному художньому дискурсі

Abstract

У роботі було охарактеризовано прагматичні особливості мовленнєвого етикету у художньому дискурсі, зосереджуючи увагу на ролі мовленнєвих актів та комунікативних стратегій у створенні ввічливих взаємодій між персонажами. Було визначено, що автори використовують мовленнєві акти прохання, вибачення, подяки, компліментів як основні інструменти для підтримки ввічливих взаємовідносин у текстах. Особлива увага приділялася прагматичним стратегіям уникнення конфліктів та збереження гармонії у діалогах персонажів. Було також охарактеризовано роль соціальних і культурних норм, які впливають на вибір відповідних мовленнєвих засобів ввічливості, що робить художній дискурс важливим полем для дослідження міжкультурних відмінностей у комунікації.В роботі був проведений порівняльний аналіз засобів вираження ввічливості у творах різних авторів англомовної літератури: Стівена Кінга, Сари Дж. Маас, Дж. К. Роулінг та Колін Гувер. Було охарактеризовано, що кожен автор використовує власний підхід до реалізації категорії ввічливості, що залежить від жанру, соціокультурного контексту та стилістичних пріоритетів. Визначено, що у класичних творах ввічливість частіше виражається через формальні мовленнєві засоби та дотримання етикету, тоді як у сучасних творах спостерігається більша гнучкість у використанні мовленнєвих стратегій ввічливості, включаючи іронію, сарказм та приховану агресію. Було також проаналізовано, як різні соціальні групи та класи, представлені в текстах, впливають на вибір мовних засобів ввічливості. Було визначено також, що ввічливість тісно пов'язана з соціальними нормами, правилами етикету та культурними традиціями, які впливають на вибір мовленнєвих стратегій у текстах.