Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28244
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorБоярин, Марія Володимирівна-
dc.contributor.authorЧубара, Ангеліна Вадимівна-
dc.date.accessioned2025-07-15T09:10:22Z-
dc.date.available2025-07-15T09:10:22Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationЧубара М. В. Екологічна оцінка стану озер Камінь-Каширського району: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра: спец. 101 Екологія / наук. кер. М. В. Боярин; Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 46 c.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/28244-
dc.description.abstractМета. Охарактеризувати та дати об’єктивну оцінку сучасного екологічного стану озер Камінь-Каширського району. Методи. Аналітичний, узагальнення, систематизації, обрахунок коефіцієнів стійкості та антропогенної трансформації басейну озера. Результати. Переважна більшість озер Камінь-Каширського району розташовані у басейні правих притоки Прип’яті – річок Турія та Стохід. Налічується більше 50 озер, більшість з яких карстового походження. Всі озера басейну Турії заболоченні, заростають. Рівень води нестійкий, дно покрите шаром мулу. озера Карасине, Лука, Мочурине, Озюрко, Скоморє, Сошичне, Стобихівське є гідрологічними заказниками. На озерах Добре, Любязь, Біле побудовано бази відпочинку. Впорядковано місця для відпочинку також на озерах Сірче і Ольбля, Качин, Озюрко. Найбільшу площу водозбору мають озера Сірче (106,10 км2 ), Неболоцьке (102,80 км2 ) та Ольбля (82,30 км2 ). Біле (53,60 км 2 ) та Любязь (80 км 2 ) , найменшу площу водозбору мають озера Озюрко (17,21 км2 ) та Святе (Підріччя) (14,00 км2 ). Під час проведення дослідження виявлено, що у районі є озера водозбір яких майже на 100% займають площі природних ландшафтів – озеро Неболотське яке розташоване у лісовому масиві та оточене болотами, а також озера Святе та Сошичне. Для частини водойм району характерною є значна антропогенна освоєність. За результатами проведених розрахунків за загальноприйнятими методиками було встановлено, що коефіцієнт антропогенної трансформації найвищий у басейні озер Сірче (0,62) та Ольбля (0,74), а найнижчий у басейнах озер Неболоцьке (0,001), Святе (Підріччя) (0,01). При цьому слід відмітити, що високий рівень (0,62 – 0,74) трансформації був зумовлений 3 залученням значних площ земель для сільськогосподарських потреб, а також за рахунок розміщення у цих басейнах 3 населених пунктів сільського типу та агропромислових об’єктів. Висновки. Розрахунки також показали, що коефіцієнт стійкості басейну озера найвищий у басейнах озер Скомор’є (1,5) Неболоцьке та Добре (1,02), Любязь (0,98) та Біле (0,86) оскільки вони майже цілком розміщені у лісових масивах або входять до складу ПЗФ, піддалися лише не значному впливу меліорації – меліоровано болотні масиви, створено дренажні системи, канали; найнижчий – у басейні озер Ольбля (0,36) та Сірче (0,71), що пов’язано із значним сільськогосподарським навантаженням, розорюванням земель.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectозероuk_UK
dc.subjectякість поверхневих водuk_UK
dc.subjectкоефіцієнт антропогенної трансформаціїuk_UK
dc.subjectкоефіцієнт стійкості басейну озераuk_UK
dc.titleЕкологічна оцінка стану озер Камінь-Каширського районуuk_UK
dc.typeBachelor Thesisuk_UK
dc.contributor.affiliationКафедра екології та охорони навколишнього середовищаuk_UK
dc.contributor.affiliation101 Екологіяuk_UK
Розташовується у зібраннях:FChem_KR (2025)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
chubara_2025.pdf1,01 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.