Психологічні особливості акцентуації характеру: вплив на індивідуальність та темперамент

Abstract

Бакалаврська робота присвячена дослідженню психологічних особливостей акцентуації особистості та її взаємозв’язку з темпераментом та індивідуальністю. В умовах зростаючої соціальної напруги, зокрема у зв’язку з війною в Україні, проблема адаптації та збереження психологічного здоров’я набуває особливої актуальності. Акцентуації розглядаються як межові прояви характеру, які можуть як сприяти мобілізації особистісних ресурсів, так і створювати загрозу дезадаптації. Темперамент та індивідуальність виступають ключовими змінними у формуванні особистісного стилю, впливаючи на емоційні реакції, поведінкові стратегії та способи взаємодії з оточенням. У теоретичному розділі проаналізовано підходи К. Леонгарда, А. Лічка, Г. Айзенка, З. Фройда, А. Адлера, К. Юнга, Е. Фромма, Г. Олпорта, Дж. Келлі, К. Роджерса та ін. Особливу увагу приділено сучасним уявленням про індивідуальність як інтегральну якість, що формується на перетині біологічних (темперамент), соціокультурних (виховання, цінності) і психологічних (акцентуації) чинників. Емпіричне дослідження охопило 52 респондентів віком 18–25 років (студенти ВНУ імені Лесі Українки). Використано такі методики: опитувальник Леонгарда–Шмішека, EPI Г. Айзенка, TIPI-UKR, шкала самооцінки Розенберга. Застосовано описову статистику та кореляційний аналіз за r-Пірсоном. Результати дослідження підтвердили наявність взаємозв’язків між окремими типами акцентуацій (гіпертимний, тривожний, демонстративний тощо) та характеристиками темпераменту, самооцінки й особистісного профілю. Встановлено, що акцентуації можуть модифікувати прояви темпераменту: наприклад, демонстративний тип посилює соціальну активність навіть у флегматиків, а тривожний – пригнічує енергію холериків. Акцентуйовані риси також виявилися пов’язаними з самооцінкою, когнітивними установками та особливостями самосприйняття, що дозволяє розглядати їх як предиктори психологічної адаптованості. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у психодіагностиці, консультуванні, профорієнтації та психокорекційній роботі. Запропоновано корекційне тренінгове заняття, спрямоване на розвиток самосвідомості й емоційної регуляції у осіб з акцентуйованими рисами. Результати дослідження було апробовано на міжнародній конференції та опубліковано у співавторстві з науковим керівником.