Взаємозв’язок сімейних відносин та самоефективності особистості

Abstract

Наукове дослідження присвячене вивчення взаємозв’язку досвіду сімейних взаємин та самоефективності особистості. Для реалізації завдань магістерської роботи, базі Волинського національного університету імені Лесі Українки, було проведене емпіричне дослідження із застосуванням таких методик: «Шкала самоефективності (Р. Шварцера та М. Єрусалема)», «Тест визначення самоефективності (Дж. Маддукс, М. Шеєр)», «APQ – Сімейний Алабамський опитувальник», «Шкала сімейної адаптації та згуртованості (Опитувальник FACES-3, Тест Д. Олсона)», «Опитувальник психологічної ресурсності особистості (О. Штепа)». В ході аналізу результатів емпіричного дослідження встановлено, що: 1. Розподіл рівнів самоефективності: У групі з високим рівнем самоефективності (32 особи) середній результат загального показника становить Хсер=33,94, у сфері діяльності – Хсер=26,47, у сфері спілкування – Хсер=2,69. У групі із середнім рівнем самоефективності (25 осіб) середнє значення загального рівня дорівнює Хсер=27,76, у сфері діяльності – Хсер=6,40, у сфері спілкуванні – 0,04. У групі з низьким рівнем самоефективності (14 осіб) спостерігаються негативні значення у сфері діяльності (Хсер=-9,93) та спілкуванні (Хсер=-5,71). 2. Сімейні характеристики: У групі з високим рівнем самоефективності виявлено більшу згуртованістю родини (реальна – Хсер=33,09, бажана – Хсер=36,81, задоволеність – Хсер=3,72). У групі з середнім рівнем самоефективності виявлено згуртованістю родини (реальна – Хсер=30,72, бажана – Хсер=36,84, задоволеність – Хсер=6,12). А у групі з низьким рівнем самоефективності виявлено згуртованістю родини (реальна – Хсер=27,36, бажана – Хсер=36,37, задоволеність – Хсер=9). 3. Особистісна ресурсність: Загальний рівень ресурсності: у групі з високим рівнем самоефективності становить – Хсер=75,4, у групі із середнім рівнем самоефективності – Хсер=63,5, у респондентів із низьким рівнем самоефективності – Хсер=49,2. 4. Кореляційний аналіз: У групі з високим рівенем самоефективності виявлено кореляцію між рівнем знань і комунікативними навичками (r = 0,65, p < 0,01). У групі із середнім рівнем самоефективності констатовано високий рівень зв’язку віри в добро та допомоги іншим (r = 0,77, p < 0,01). 5. Однофакторний дисперсійний аналіз: Значущі відмінності у результатах трьох груп виявлено за показниками: творчості (F = 8,95, P < 0,001), роботи над собою (F = 7,26, P < 0,001) та самореалізації у професії (F = 9,07, P < 0,001). Магістерська робота має перспективу подальших досліджень, можуть бути орієнтовані на аналіз динаміки змін у показниках самоефективності залежно від різних стадій життєвого циклу родини, а також на розробку інтервенцій, спрямованих на гармонізацію сімейних стосунків.