Координати пам’яті у художньому просторі постмодерної літератури

Abstract

У статті йдеться про дискурс пам’яті у новітній гуманітарній думці із проекцією на художній образ пам’яті та історії у світовій літературі межі ХХ – ХХІ ст. Стверджується думка про те, що постмодерна свідомість зосереджує особливу увагу на дискурсі пам’яті у зв’язку з рядом дотичних до нього дискурсів, які в комплексі характеризують сучасну культурну ситуацію. До останніх належать дискурс часу та історії, дискурс «свого» та «іншого», міфу та міфізованої свідомості, симулятивних практик та містифікацій, самоідентифікації та автентичності, дискурс сакрального та ін. Попри постмодерні ігри зі смислами, творча свідомість перебуває в постійному пошуку сакрального простору, і ним стає простір пам’яті. In the article it is about discourse of memory in the newest humanitarian idea with the projection on the image of memory and history in world literature of ХХ – ХХІ century shown. The idea of postmodern consciousness concentrates the special attention on the discourse of memory joining with other discourses that all together characterize the modern cultural situation is proved. Its belong to them the discourse of time and history, discourse «own» and «other», myth and mythology consciousness, manipulative practices and mystifications, self-identifity and authenticity, discourse of the sacral etc. Without regard to postmodern games with senses, creative consciousness is in the eternal search of the sacral space, and it is the space of the memory becomes like them.