Нестандартні уроки з історії у закладах загальної середньої освіти

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей організації та проведення нестандартних уроків з історії у закладах загальної середньої освіти. В умовах сучасної української освіти є актуальним пошук нових, нестандартних методів та підходів до викладання історії, які здатні підвищити зацікавленість учнів, активізувати їхню пізнавальну діяльність та сприяти глибшому розумінню історичних подій і процесів. Магістерська робота присвячена аналізу та розробці нестандартних методів проведення уроків історії та правознавства в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, розглянуто сучасні підходи, технології та інноваційні практики, спрямовані на підвищення ефективності навчального процесу, стимулювання пізнавальної активності учнів та формування історичних компетентностей. У роботі досліджено теоретичні та практичні аспекти застосування нетрадиційних уроків, їхній психолого-педагогічний вплив та особливості організації в умовах Нової української школи (НУШ). У першому розділі проаналізовано історіографію та джерельну базу з теми, що включає огляд наукових досліджень з проблематики проведення нестандартних уроків, а також розгляд основних джерел, що сприяють розвитку методології. У другому розділі розкрито типологію нетрадиційних методів проведення уроків історії та правознавства, вивчено психолого-педагогічний досвід використання цих методів у сучасній школі, а також представлено класифікацію нестандартних форм організації навчання. Третій розділ присвячено методиці проведення нестандартних уроків з історії з використанням сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ). У розділі детально розглянуто технології проведення уроків в НУШ, застосування інструментів ШІ та методику використання ChatGPT при викладанні історії, а також визначено рівень обізнаності вчителів історії щодо застосування технологій ШІ у професійній діяльності. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до вивчення нестандартних методів викладання історії, особливій увазі до технологічних інновацій та визначенні їхнього місця в сучасній освітній практиці. Практична значимість роботи полягає у розробці методичних рекомендацій, які можуть бути використані педагогами для впровадження нестандартних уроків та технологій штучного інтелекту в освітній процес. Нестандартні уроки, до яких відносяться інтегровані, уроки-подорожі, уроки-дебати, ігрові та проектні заняття, можуть стати ефективним засобом досягнення цих цілей. Дослідження виявляє методичні особливості нестандартних уроків, їхній вплив на формування історичних компетентностей учнів та на їхню загальну успішність. У роботі аналізуються основні переваги нестандартних уроків у порівнянні з традиційними формами навчання. Зокрема, нестандартні підходи сприяють розвитку критичного мислення, уміння аналізувати історичні джерела, а також підвищують мотивацію до вивчення історії. Крім того, такі методи допомагають учням глибше зрозуміти зв’язок між історичними подіями та сучасністю, що є важливим для виховання свідомих громадян. Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець ХІХ – початок ХХІ століття, що дозволяє простежити розвиток методів викладання історії та аналізувати еволюцію підходів до організації навчання. Методологічну основу дослідження становлять положення педагогічної теорії, зокрема, дидактики, методики викладання історії та інноваційної педагогіки. Практична значимість роботи полягає в розробці рекомендацій для організації нестандартних уроків з історії, які можуть бути застосовані вчителями у закладах загальної середньої освіти. Запропоновані методичні підходи сприятимуть підвищенню якості викладання історії, розвитку в учнів ключових компетентностей та заохоченню до навчання. Таким чином, дослідження не лише робить внесок у наукову методику викладання історії, а й пропонує практичні рішення, що можуть бути впроваджені у навчальний процес.