Психологічні особливості соціальної ідентичності депривованої особистості

Abstract

У магістерські роботі здійснено теоретико-методологічний аналіз особливостей феномену ідентичності у вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях, а також розкрито психологію депривованої соціальної ідентичності. Базальною ознакою різнобічної соціальної зрілості людини постає її ідентичність, яка насамперед потужно репрезентує сомато-морфологічні, індивідуально-психологічні та інші параметри психоструктури особистісної самототожності. Набуття соціальної ідентичності через механізми саморефлексії сприяють різновекторній соціалізації людини, маркують її належність до певної расової, національної, релігійної та ін. соціокультурної спільноти. Сімейна депривація як типовий дуже ускладнений варіант соціального депривування людини блокує комунікативні, сенсорні та інші ототожнення і загалом вкрай негативно впливає на особистісну психогенезу дитини. Відсутність матері і батька як зразків для наслідування породжує переважання у дітей з інтернатних установ депресивного модусу самоусвідомлення, підвищеного рівня зовнішньої та внутрішньої конфліктності та інших негативним тенденцій психічного розвитку. Також їм досить часто притаманні ознаки амбівалентності, вираженого пошуку усамітнення та індивідуальної замкнутості і самотності, які загалом дуже негативно і не сприятливо впливають на становлення самосвідомості. Істотний вплив на психогенезу депривованої особистості має якраз різнотипна сімейна депривація, адже вона негативно детермінує пошук і набуття різних сімейно орієнтованих ідентифікаційних моделей власної просоціальної поведінки дитини. Результати факторного аналізу в обох порівнюваних групах дали дуже подібне виокремлення показників, тому назви чотирьох (з одинадцяти виокремлених) основних факторів були однаковими : F1 «самоконфліктно-поступливе уникнення», F2 «рефлексивно-самозвинувачувальне ототожнення», F3 «конформно-інтровертна самотність», F4 «довірливо-залежне самоприйняття». Перспективи подальших досліджень вбачаємо у проведенні крос-культурних емпіричних досліджень за різнонаціональними порівняльними векторами