Інтеркурс криміналістики у структурі базових журналістських методів збору зовнішньої інформації

Abstract

Від початків журналістська діяльність тримається на трьох методах збору інформації: спостереженні, інтерв’юванні, вивченні документів та джерел. Донедавна цього було цілком досить. Однак сучасна доба інформаційних технологій вимагає серйозних модифікацій, корекцій та нововведень. Оскільки способи інформаційного збору візуалізуються, технізуються та сцієнтизуються, поряд з усталеними методами виникають нові, здатні оптимально проєктувати подальший формат утілення інформації. Підстава для збору інформації – проблема (суперечність соціальної дійсності). Упродовж її вирішення методи застосовуються за алгоритмом творення класичної статті: теза (припущення), аргументи, факти, дискусія експертів, висновки та рекомендації. Максимально наукова гіпотеза має ґрунтуватися на вже частково доведених твердженнях і перевірених фактах і бути відкрита для перевірки. Якщо ж припущень кілька, то вони, на відміну від фактів і експертних думок, не повинні взаємозаперечуватися. У разі необхідності треба проводити додаткове журналістське розслідування. Відкриті, а інколи і спільні, бази даних дозволяють сучасним медійникам і криміналістам плідно об’єднувати зусилля у форматі фактчекінгу, який реалізується за схемою наукової діяльності: об’єкт дослідження, доказова база, вихід на компетентні джерела, коментарі експертів, логічний висновок. Парадигма перевірки фактів модифікується відповідно до змін матриці новітнього раціоналізму. Технології вдосконалюються, але основним ресурсом незмінно лишається розумова діяльність людини. Загалом робота над фактами рідко потребує якогось одного методу чи підходу, найчастіше йдеться про почергову зміну методологій у контексті аналогічних кримінальним етапних журналістських розслідувань, які балансують на межі окремого жанру та гіперлокального мультимедійного конгломерату. У публікації здійснено аналіз чуттєво-раціоналістичних методів збору інформації та їх сучасних модифікацій, оскільки саме від них залежать не тільки наповнення баз даних, а й рівень написання журналістських матеріалів, якість їх обговорень.