Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24183
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМежов, Олександр Григорович-
dc.contributor.authorКостусяк, Наталія Миколаївна-
dc.contributor.authorЗдіховська, Тетяна Вікторівна-
dc.date.accessioned2024-06-04T11:49:01Z-
dc.date.available2024-06-04T11:49:01Z-
dc.date.issued2024-05-
dc.identifier.citationМежов О. Г., Костусяк Н. М., Здіховська Т. В. Засоби вираження суб’єктно-адресатних відношень у спонукальних висловленнях української мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія: зб. наук. пр. Одеса : Гельветика, 2024. Вип. 65. С. 73–77. DOI : https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.65.17.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24183-
dc.description.abstractУ статті здійснено системний аналіз засобів вираження суб’єктно-адресатних відношень у прямих висловленнях спонукальної модальності, дібраних із текстів художнього та розмовного стилів сучасної української мови. Схарактеризовано семантику предикатних синтаксем як ядра пропозиційної структури спонукальних речень. Виявлено валентний потенціал, лексичне наповнення та морфологічні засоби вираження предикатів. Встановлено компонентний склад зумовлених валентністю предиката субстанційних синтаксем. Визначено відмінкові варіянти суб’єктних та адресатних синтаксем, характер семантико-синтаксичних відношень між ними. Описано можливості експліцитного / імпліцитного вираження семантичних компонентів спонукальних висловлень. У пропозиційній структурі прямих спонукальних речень найчастіше функціонують дієслівні предикати фізичної, психоемоційної, розумової та мовленнєвої діяльності переважно з інтенціями наказу та прохання в імперативних, перформативних та інфінітивних формах дієслова. Валентність таких дієслівних предикатів передбачає обов’язкові експліцитно чи імпліцитно виражені субстанційні синтаксеми (суб’єктну у називному відмінку, адресатну – в давальному або суб’єктно-адресатну – у кличному) та зрідка факультативні (об’єктну, локативну, інструментальну). Суб’єктно-адресатні відношення, які виникають за посередництвом предикатної синтаксеми, відображають стосунки між мовцем та адресатом мовлення у конкретних спонукальних комунікативних актах, зокрема ілокутивні наміри наказу, прохання, благання, вимоги, команди, заклику тощо. Такі комунікативно-прагматичні інтенції можуть мати як експліцитне вираження за допомогою відповідних типів предикатів, так і бути прихованими. Попри структурні відмінності, усі розглянуті спонукальні висловлення як синтаксичні синоніми, об’єднані єдиним пропозиційним змістом, репрезентованим сукупність семантем, що віддзеркалюють базові суб’єктно-адресатні відношення в загальній системі спонукальності.uk_UK
dc.format.extent73–77-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectспонукальні висловленняuk_UK
dc.subjectсуб’єктно-адресатні відношенняuk_UK
dc.subjectвідмінокuk_UK
dc.subjectмодальністьuk_UK
dc.subjectвалентністьuk_UK
dc.subjectсинтаксемаuk_UK
dc.subjectреченняuk_UK
dc.titleЗасоби вираження суб’єктно-адресатних відношень у спонукальних висловленнях української мовиuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.65.17-
dc.citation.issue65-
dc.citation.journalTitleНауковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc811.161.2’37uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2409-1154.2024.65.17.pdf393,64 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.