Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23190
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКосюк, Оксана Михайлівна-
dc.date.accessioned2023-11-27T13:57:51Z-
dc.date.available2023-11-27T13:57:51Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationКосюк О. М. Іранський кінематограф як натуралістичний фіксатор та інтерпретатор гендерних проблем: частина друга. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 3. С. 313–318. DOI : https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.3/53uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23190-
dc.description.abstractУ статті засвідчено, що одна з найболючіших проблем Ірану – плачевне становище жінок. І хоча тамтешні ЗМІ цього не медіалізують, а, навпаки, намагаються довести обернене, ситуацію чітко окреслює кінематограф. Саме це ми й доводимо за допомогою методів аналогії, культурологічного та контент-аналізу, новітнього раціоналізму та постколоніальної критики. Контраст між дореволюційною Персією часів проєвропейського шаха Рези Пахлеві та власне Ісламською республікою, яку більше сорока років очолює рахбар (спадкоємець іманату й верховний лідер Ірану) відслідковано в модерному серіалі Хасана Фатхи «Шахерезада» та знаковій кінострічці Аббаса Кіорастамі «Зрізь оливи». Наслідки «закритого релігійного виховання» показано в екранізації Саміри Макмальбаф «Яблуко». Реальне публічне вбивство документує Сайрус Наурасте у «Побитті Сорайї М». Намагання дівчат, попри страшні трагедії, самостійно стати на ноги відтворено в інтерпретації Хани Махмальбаф («Будда звалився від сорому»). Асгар Фархаді подає жіночий світ комплексно й багатогранно в оскароносному «Розлученні Надера й Сімін». Мохаммад Карт («Втоплені») та Масуд Бахші («Ялда – ніч вибачення») фіксують дражливі історії подружнього вбивства. Жінок-смертниць описано в Ебрахима Хатамікії («Дамаський час»), котрий принагідно активує амбівалентну причетність Ірану до кривавих протистоянь початку ХХІ ст. у Сирії. Своєрідним жіночим адвокатом постає Джафар Панахі – режисер-дисидент азербайджанського походження, у творчості якого засвідчено непросту жіночу долю від народження до смерті («Дзеркало», «Замкнене коло», «Офсайд», «Три обличчя» тощо) та зафільмовано реальні наслідки протестів сучасних активісток («Таксі»), які відстоюють гендерну рівність й скасування норм шаріату. Інший бік монети (тонку та вразливу фемінну натуру) демонструє Аббас Кіаростамі у вишуканому естетичному відеоексперименті «Ширін»: впродовж перегляду ми спостерігаємо лиш обличчя глядачок та їх безпосередні емоції (реальна дія за мотивами героїчного епосу відбувається за кадром). В окремих фільмах, до речі, жінок взагалі немає, однак вони незримо присутні як віддзеркалення шиїтської філософії «генетичного успадкування крові». Отже, можна сказати, що кінематограф наразі єдине джерело правдивої інформації про іранок.uk_UK
dc.format.extent313–318-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherТаврійський національний університет імені В. І. Вернадськогоuk_UK
dc.subjectкінематографuk_UK
dc.subjectжурналістикаuk_UK
dc.subjectфактuk_UK
dc.subjectобразuk_UK
dc.subjectінтерпретаціяuk_UK
dc.subjectшиїзмuk_UK
dc.subjectІранuk_UK
dc.titleІранський кінематограф як натуралістичний фіксатор та інтерпретатор гендерних проблем: частина другаuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.3/53-
dc.citation.issue3-
dc.citation.journalTitleВчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика-
dc.citation.volume34 (73)-
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc821.161.2+355.12uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Iran2.pdf323,52 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.