Інсульт: різновиди, фактори ризику, фізична реабілітація

Abstract

Значна поширеність сьогодні різних видів інсульту серед різних вікових груп, у тому числі дітей і молоді, а також великий ступінь інвалідизації осіб, які перенесли інсульт вимагає глибокого аналізу наукових даних стосовно можливостей фізичної реабілітації після перенесеного інсульту. Це дасть можливість підвищити ефекивність відновлювальної кінезітерапії. Мета роботи – охарактеризувати різновиди інсультів, причини їхнього виникнення і сучасні підходи до фізичної реабілітації після перенесеного інсульту. Сьогодні прийнято диференціювати інсульти на такі різновиди: ішемічний інсульт (атеротромботичний, кардіоемболічний, гемодинамічний, лакунарний і інсульт по типу геморео¬логічної мікрооклюзії), внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововилив. Основними принципами постінсультної реабілітації є: 1) максимально ранній початок реабілітаційних заходів (якщо дозволяє стан здоровя пацієнта то починають з перших днів); 2) систематичність і тривалість; 3) адекватність і комплексність (завдяки синхронній роботі міждисциплінарної команди можливе найбільш повноцінне відновлення утрачених функцій після перенесеного інсульту). Основним засобами фізичної реабілітації в постінсультному періоді є пози, пасивні й активні фізичні вправи, дихальна гімнастика, масаж, гідрокінезітерапія, імпульсні струми, відновлювальний масаж. Significant distribution of different types of stroke among different age groups, including children and young people, and to a large degree of disability of those who suffered a stroke requires a deeper analysis of the scientific evidence relating to the possibility of rehabilitation after stroke. This would increase the effectiveness of kinesitherapy. Purpose – to describe the types of strokes, their causes and contemporary approaches to physical rehabilitation after stroke. At the present stage of strokes taken to differentiate the following types: ischemic stroke (atherothrombotic, cardioembolic, hemodynamic, and lacunar stroke by type hemorheological mikrooklyuzii), intracerebral and subarachnoid hemorrhage. The basic principles of post-stroke rehabilitation are: 1) to maximize early start of rehabilitation (if the patient’s health is starting from the first day) 2) systematic and sustainability, and 3) the adequacy and comprehensiveness (synchronous operation by an interdisciplinary team of perhaps the most full recovery of lost function after myocardial stroke). The main means of physical rehabilitation in post-stroke period is positive, passive and active exercise, breathing exercises, massage, hidrokineziterapiya, pulsed currents, recovery massage.