Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22849
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКашаюк, Вікторія Миколаївна-
dc.date.accessioned2023-10-02T08:49:38Z-
dc.date.available2023-10-02T08:49:38Z-
dc.date.issued2023-
dc.date.submitted2023-
dc.identifier.citationКашаюк, В. (2023). Архетипи творчості Фридерика Шопена у художньому мисленні Лесі Українки. Fine Art and Culture Studies, 2, 22–30, doi: https://doi.org/10.32782/facs-2023-2-4uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22849-
dc.description.abstractРеалії сьогодення вимагають погляду на українську культуру як на органічну складову європейського простору, а відповідно ‒ вирізнення спільних і відмінних рис, що надає соціокультурному цілому розмаїття та багатогранності. Одним із питань, що постають у такому контексті, є мистецький світогляд «знакової» вітчизняної поетеси Лесі Українки, який значною мірою формувався під впливом творчості одного із улюблених композиторів ‒ Ф. Шопена, відомості про що знаходимо у творчості і листуванні мисткині ‒ в оповіданнях «Голосні струни» і «Місто смутку» та у трьох листах, де йдеться про власне виконання творів Р. Шумана і Ф. Шопена, про придбання нот для фортепіано та про інтерпретацію творів польського композитора видатними піаністами. Мета статті – виявити та обґрунтувати аналогії в архетипному мисленні Фридерика Шопена та Лесі Українки. Методологія дослідження відображена у таких його завданнях: 1) вирізнення значення творчості Ф. Шопена для життєтворчості Лесі Українки; 2) обґрунтування сутності ліризму як головної ментальної риси творчості Ф. Шопена та Лесі Українки; 3) аналіз архетипів Музикальності, Кохання та Батьківщини як домінуючих у художньому мислення польського композитора та української поетеси. Наукова новизна. У статті обґрунтовано ідею про «фемін-персоналізм» як домінуючу рису у художній візії Лесі Українки, представлений ліричним «жіночим» архетипом, сповненим гідності і волі, ‒ трактуємо його як один із варіантів лірики, що постав в європейській культурі після «чоловічого» шопенівського типу. Висновок. Аналогії в художньо-архетипному мисленні Ф. Шопена та Лесі Українки вирізняються крізь призму ліризму. Перший архетип – Музикальність, що є властивістю поезії Лесі Українки, співмірною співучості музики Ф. Шопена, і Музика як символ Кохання. Музикальність і музична тематика проходять через усю лірику Лесі Українки, відгукуючись концептами «спів», «мелодія», «струна», «фортепіано», які передають найтонші, найглибші і найінтимніші почуття поетеси. Одна із найвідоміших збірок поезій Лесі Українки ‒ «На крилах» пісень» (1880-ті рр.). Сюди увійшов цикл із музичною назвою «Сім струн» та ін. Музика як символ життя і кохання стала основою концепції одного із вершинних творів мисткині яким є «Лісова пісня». Другий архетип ‒ Кохання, що ілюструється концептами «весна» і «вогонь». Це вірші «Знов весна, і знов надії…», «Стояла я і слухала весну», «Давня весна», «Весна зимова», цикл «Весна в Єгипті» та багато ін. Третій архетип ‒ Батьківщина, також реалізований крізь призму ліризму. Це музика і серце Ф. Шопена, віддані Польщі, і душа Лесі Українки, віддана Україні. Як і в Ф. Шопена, звернення у Лесі Українки до Батьківщини проходять через ліричний погляд і сердечне відреагування. Шопен показує Польщу крізь призму національних танцювальних жанрів, Леся Українка − через пісенність, що є питомою рисою української ментальності.uk_UK
dc.format.extent22–30-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectліризмuk_UK
dc.subjectархетипuk_UK
dc.subjectконцепціяuk_UK
dc.subjectмузикальністьuk_UK
dc.subjectфемін-персоналізмuk_UK
dc.titleАрхетипи творчості Фридерика Шопена у художньому мисленні Лесі Українкиuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/facs-2023-2-4-
dc.citation.issue2-
dc.citation.journalTitleFine Art and Culture Studies-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-4396-8946-
dc.subject.udc7.011+781.7uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FKiM)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
statya.pdf331,93 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.