Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21911
Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ПРАКТИКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА ЯК СПОСІБ КОНСТРУЮВАННЯ ЕФЕКТІВ (НА ПРИКЛАДІ МОНОТОНІЇ)
Інші назви: Psychological practices in social media as a method of constructing effects (on the example of monotony)
Автори: Яровий, Дмитро
Приналежність: Приватна установа «Університет «Київська школа економіки»
Бібліографічний опис: Яровий, Д. (2019). ПСИХОЛОГІЧНІ ПРАКТИКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА ЯК СПОСІБ КОНСТРУЮВАННЯ ЕФЕКТІВ (НА ПРИКЛАДІ МОНОТОНІЇ). Психологічні перспективи, (34), 289–307. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-289-307
Bibliographic description: Iarovyi, D. (2019). Psychological practices in social media as a method of constructing effects (on the example of monotony). Psychological Prospects Journal, (34), 289–307. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-289-307
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 34
Дата публікації: гру-2019
Дата внесення: 13-лют-2023
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-289-307
УДК: 316.4:323.2
Теми: психологічні практики
критичний дискурс-аналіз
сегрегація членів спільноти
монотонія
Діапазон сторінок: 289–30
Короткий огляд (реферат): Застосування соціальних медіа в політичному дискурсі є досить активним, і давно перетворило цей засіб комунікації на інструмент впливу на спільноти. В умовах політичних та соціальних криз такий вплив може бути особливо актуальним, адже суспільство перебуває у мобілізованому стані, а традиційні медіа часто мають менший рівень довіри. Дискурси в соціальних медіа, особливо в умовах нарощення у суспільстві градієнту протистояння в суспільстві, є елементами влади, і через реалізацію в них певних психологічних практик може відбуватися соціальне конструювання у формі встановлення соціальної ієрархії. В цій статті завдяки дослідженню із застосуванням критичного дискурс-аналізу за методом Нормана Феркло комунікативного кейсу в українському сегменті соціальних медіа визначено особливості лінгвістичних характеристик, дискурсивних практик та соціальних практик, що ведуть до відтворення психологічної практики сегрегації членів спільноти. Ця практика веде до послаблення здатності суспільства до єдності та мобілізації через посилення внутрішніх протиріч між індивідами, залежно від їхнього ставлення до «політизації» конкретної теми, і до побудови додаткової «лінії розлому» між громадянами. У процесі відтворення цієї практики на цільову аудиторію також навіюється ефект монотонії, тобто втоми від інформації та втрати інтересу. Монотонія, в свою чергу, веде до зростання пасивності громадян та втрати ними мотивації якось позиціонувати себе в дискурсах, заповнення комунікаційного простору «зайвою» інформацією та до зниження здатності суспільства до мобілізації.
The use of social media in political discourse is quite active, and has turned this means of communication into a tool for influencing the communities. In times of political and social crises, such influence can be particularly relevant, since society is mobilized and traditional media often have lower level of trust. Discourses in social media, especially under conditions of increasing gradient of confrontation in society, are elements of power, and through the implementation of certain psychological practices in them, social construction can take place in the form of establishing a social hierarchy. In this article, which is utilizing a Fairclough’s critical discourse analysis of a communicative case in the Ukrainian segment of social media, the features of linguistic characteristics, discursive practices and social practices that lead to the reproduction of the psychological practice of segregation of community members are identified. This practice is weakening the society’s ability to unity and mobilization through the strengthening of internal contradictions between individuals, depending on their attitude to the "politicization" of a particular topic, and to the construction of an additional "fault line" between citizens. In the process of reproducing this practice towards the target audience, the effect of monotony is also instilled, that is the fatigue from information and loss of interest. Monotony, in turn, leads to the increase in the passivity of citizens and their loss of motivation to somehow position themselves in discourses, fills the communication space of “excessive” information and reduces the ability of society to mobilize.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21911
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://psychoprospects.vnu.edu.ua/index.php/psychoprospects/article/view/587
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Психологічні перспективи, 2019, № 34

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Психологiчнi_перспективи_№+34_2019_289-307.pdf638,19 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.