Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21871
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДмитренко, Алла Адамівна-
dc.date.accessioned2023-02-07T11:01:45Z-
dc.date.available2023-02-07T11:01:45Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationДмитренко А. А. Семантика меду в обрядах життєвого циклу на Волинському Поліссі (за матеріалами Камінь-Каширської і Сошичненської ТГ) . Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки . 2022, Том 33 (72). № 4 . С. 247-251. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5984/2022/4.37uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21871-
dc.description.abstractУ статті висвітлюється роль меду в обрядах життєвого циклу людини у селах Камінь-Каширської та Сошичненської територіальних громад Волинської області. Об’єктом дослідження є родинна обрядовість та мед як продукт бджільництва, предметом – традиційно сформована система використання меду в обрядах життєвого циклу та його семантика. Джерельну базу статті склали польові етнографічні матеріали, зібрані авторкою у селах означеного регіону упродовж трьох експедицій – 2010, 2012 і 2014 років, організованих Державним науковим центром захисту культурної спадщини від техногенних катастроф і Музеєм етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Збір матеріалів відбувався за авторськими запитальниками. Використані методи контекстологічного аналізу та описово-аналітичний. У публікації проаналізовані локальні варіанти звичаю «вітання» (ритуального частування/годування) наречених медом. Відзначено, що в більшості сіл обряд влаштовувався лише один раз – після вінчання молодих у церкві, що могло символізувати остаточне утвердження шлюбу, його визнання громадою, добробут молодої родини та щасливе, гармонійне життя пари (сьогодні – медовий місяць). В деяких селах медом молодят частували і в домі нареченого. Обов’язковими атрибутами при частуванні молодят, окрім меду, був хліб і хлібна діжа або ж віко від неї. Використання меду в інших весільних обрядах не зафіксоване. Мед був і дотепер залишається важливим атрибутом поховально-поминальної обрядовості переважно як складова колива. Його споживають на біля могили покійного, на поминальному обіді та вико- ристовують під час усіх річних поминальних днів. Зважаючи на семантику бджоли і її продуктів, можна припустити, що коливо/сита є своєрідним зв’язковим між цим і тим світом.uk_UK
dc.format.extent247-251-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherТаврійський національний університет імені В. І. Вернадськогоuk_UK
dc.subjectВолинське Поліссяuk_UK
dc.subjectсвятково-обрядова культураuk_UK
dc.subjectвесільні обрядиuk_UK
dc.subjectпохо- вально-поминальні обрядиuk_UK
dc.subjectмедuk_UK
dc.subjectколивоuk_UK
dc.subjectхлібuk_UK
dc.subjectхлібна діжаuk_UK
dc.titleСемантика меду в обрядах життєвого циклу на Волинському Поліссі (за матеріалами Камінь-Каширської і Сошичненської ТГ)uk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doittps://doi.org/10.32782/2663-5984/2022/4.37-
dc.citation.issue4-
dc.citation.journalTitleВчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки-
dc.citation.volume33 (72)-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc392(477.82-37-22):638.1uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
37.pdf324,54 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.