Контекстуалізація предмета думки мовця в дискурсі

Abstract

У статті розглянуто комунікативний статус контекстуалізації предмета думки мовця в дискурсі. Контекстуалізація – це лінгвокогнітивна операція, що полягає у конкретизації предмета думки мовця в дискурсі з опорою на релевантні контекстуальні моделі комунікативних партнерів. Процес контекстуалізації направлений на інтродукцію та ідентифікацію предмета думки мовця в дискурсі. Введення предмета думки мовця в дискурс здійснюється за допомогою маркованих інтродукторів. До операцій, які ідентифікують предмет думки мовця в дискурсі, належать номінація, дефінітизація та специфікація. Характерною особливістю контекстуалізації є можлива компресія інтродукції та ідентифікації предмета думки мовця, а також порушення послідовності фаз контекстуалізації, що пояснюється особливостями комунікативної ситуації.