Хорові прелюди-пісні Пилипа Козицького як музично-історичний та художній матеріал

Abstract

У статті проаналізовано риси хорового письма П. Козицького у циклі “Вісім прелюдів-пісень”. Написані у традиціях М. Леонтовича, твори П. Козицького показують нові ґрані трактування акапельного звучання як індивідуально трактованого “хорового інструменталізму”. Проаналізовані твори демонструють дві із головних образно-семантичних сфер хорового жанру в українській музиці фольклористичного напрямку. Перша сфера це трагедійність у баладі “Ой у полі, полі світлиця стояла…”, де досягають високого рівня поетичний символізм та поліфонічність музичного розвитку, як у “Прялі” М. Леонтовича та ін. Друга сфера – дитяча колядка, що у музичному плані сягає прадавніх фольклорних зразків і перегукується із “Дудариком” і “Щедриком” М. Леонтовича.