Національний Еґо-концепт у музичному дискурсі: теоретичні засади і приклад втілення (за філософією Г. Сковороди)

Abstract

Проаналізовано поняття національного Еґо, концепту, архетипу та ін., запропоновано деякі дефініції, пов’язані з його артикулюванням у музичному дискурсі. Зокрема, акцентовано ідеї І. Франка про структуру свідомості і механізм «символізування» «абстрактів» (аналогічних до того, що згодом К. Г. Юнґ назвав «архетипами»), які транспонуються поетичною фантазією на мову конкретних образів. Це одна із перших спроб експлікації знань про структуру свідомості у сферу художньої творчості. Український Еґо-концепт бачимо як ментальну одиницю-значення, символізовану «софійним серцем», витворену у процесі саморефлексії поколінь як самоусвідомлене колективне «Я», що відображає картину світу у національній свідомості. Як приклад його артикулювання в музиці показано відображення ідей Г. Сковороди – трьох духовноетичних «заповідей» мислителя: уявлення про світоустрій – у хоровій симфонії «Узнай себе» О. Щетинського, кантаті «Temnere Mortem» Л. Грабовського; пізнання себе, веселість серця як ціль життя – у названих творах і хоровому концерті «Сад божественних пісней» І. Карабиця. Кожна із тематичних сфер має своє музично-риторичне вираження і на концептуально-узагальненому, і на конкретно-мовному рівнях відображення, виділених нами у попередніх дослідженнях. Concepts of national Ego, concept, archetype and other are analysed, some definitions are related to his articulating it is offered in musical discours. In particular, I. Franko’s ideas about the structure of consciousness and mechanism of «symbolizing» of «abstracts» are accented (analogical that afterwards K. G. Jung named «archetypes»), what carry by poetic fantasy into language of concrete characters. It is one of maiden attempts of transference of knowledge about the consciousness structure in the artistic work sphere. We see the Ukrainian Ego-concept as mental unit-value, what is symbolized by a «Sofia heart», been up in the process of generations reflection as the collective realized «I» in national consciousness. As an example of it’s articulating the reflection of H. Skovoroda’s ideas is shown in music – three spiritually-ethic «commandments» of thinker: idea about the universe – in the choral symphony «Know itself» by O. Shchetynsky, in the cantata «Temnere Mortem» by L. Grabovsky; cognition of itself, gaiety of heart as aim of life – in the adopted works and the choral concert «Garden of divine songs» by I. Karabyts. Each of thematic spheres has the musically-rhetorical expression and on conceptually-generalized, and concretely-language the levels of reflection, distinguished by us in previous researches. It becomes firmly established that modern musical skovorodiana did not spare sufficient attention to commandment of «cognation», «cognational labour» – to the universal law of individual and public development that gives an opportunity to realization in accordance with talent.