Фреймові структури опису внутрішнього стану персонажів у німецькомовному художньому дискурсі

Abstract

Стаття присвячена дослідженню художнього відтворення внутрішнього стану персонажів через фреймові структури на матеріалі німецькомовного літературного дискурсу, представленого романом німецького письменника Фрідріха Грізе «Das nie vergessene Gesicht». У дискурсі емоційний стан персонажів може бути вираженим за допомогою художніх засобів. Важливим механізмом передачі почуттєвої сфери в художньому дискурсі є фреймові структури, що описують внутрішній стан персонажів. У дослідженні проаналізовано лексичні одиниці, які представляють термінали фрейму «Внутрішній стан», визначено їх роль у передачі особливостей характерів героїв художнього твору, а також розкритті їхнього внутрішнього світу. Фрейм «Внутрішній стан» розглядаємо як когнітивну структуру, в основі якої лежать категоріальні знання про психоемоційний стан людини, зафіксовані в лексикографічних джерелах. На основі словникових дефініцій визначено термінали фрейму «Внутрішній стан» (“Innerer Zustand”): ‘Ознака’ (‘Eigenschaft’); ‘Риса’ (‘Zug’); ‘Самопочуття’ (‘Befinden’); ‘Настрій’ (‘Verfassung’); ‘Психічна діяльність’ (‘psychische Tätigkeit’); ‘Спосіб існування’ (‘Die Art und Weise des Vorhandenseins’); ‘Властивість’ (‘Beschaffenheit’); ‘Духовно-душевна сфера’ (‘geistig-seelischer Bereich’). Аналіз термінальних елементів на позначення почуттів та емоцій людини у романі Фрідріха Грізе “Das nie vergessene Gesicht” дав змогу дослідити когнітивно-прагматичні особливості фреймових структур, які представляють фрейм «Внутрішній стан» у художньому дискурсі. Результати проведеного дослідження показали, що лексичні одиниці, які представляють термінали фрейму «Внутрішній стан», відіграють важливу роль у передачі емоцій та почуттів персонажів художнього дискурсу, допомагаючи авторові в реалізації його намірів щодо відтворення багатогранності внутрішнього світу героїв твору, що надає опису персонажів художнього дискурсу особливої глибини та виразності. При цьому важливе значення відіграють інференції читача, котрі є ефективним засобом у декодуванні авторських інтенцій.