Комунікативна поведінка ініціатора примирення: лінгвостилістичний аспект дослідження

Abstract

Cтаттю присвячено дослідженню лінгвостилістичних особливостей висловлень, що репрезентують комунікативну поведінку мовця, який у ситуації гармонізації міжособистісної інтеракції є ініціатором примирення. Встановлено, що з метою переконування партнера по спілкуванню у необхідності відновлення комунікативного балансу ініціатор примирення послуговується номінативними та зооморфними метафорами, метафорами дії та процесу, образними порівняннями, гіперболами, повторами, ампліфікацією, риторичними запитаннями, риторичними вигуками та парцеляцією. The article is devoted to the study of the linguo-stylistic features of the utterances representing the communicative behaviour of the interlocutor who initiates reconciliation. It has been determined that in the process of resolving conflict the initiator of reconciliation uses nominative metaphors, zoomorphic metaphors, metaphors of action, metaphors of process, similes, hyperboles, repetitions, amplification, rhetorical questions, rhetorical exclamations and parcellation. These linguo-stylistic devices are effective means of persuasive influence.