Релевантність теорії фреймів у сучасній лінгвістиці

Abstract

У статті йдеться про теорію фреймів, яка, пройшовши певні етапи розвитку у психології та штучному інтелекті, набуває згодом лінгвістичного статусу, завдячуючи своїм входженням у мовознавчу сферу Ч. Філлмору. Фрейми розглядаються як структури лексичних одиниць, об’єднаних навколо певної тематики та пов’язаних спільною участю в актуалізації авторської прагматики. The article deals with the frame theory, that having passed certain stages of its development in psychology and artificial intelligence, gains a linguistic status, owing its entry into the language science to Ch. Fillmore. Frames are treated as the structures of lexical units, joined together by a certain theme and a common participation in actualization of the author pragmatics.