Хореологія : програма нормативної навчальної дисципліни

Abstract

Сучасні проблеми культурного життя викликають нагальну потребу у вихованні нової генерації творчої молоді, яка активно сприятиме розвитку вітчизняної культури. Підготовка спеціаліста в галузі хореографічного мистецтва вимагає особливої уваги як до його фахової підготовки так і до виховання його особистісних характеристик як митця-хореознавця. У зв'язку з цим у науковій організації навчального процесу особливого значення набуває комплекс дисциплін, що впливають на формування особистості в професійно-мистецькому і культурологічному аспектах. «Хореологія» — навчальний курс, розроблений для підготовки магістрів зі спеціальності 6.020200 «Хореографія». Зміст курсу розкриває сучасні уявлення про походження та еволюцію хореографічного мистецтва в широкому культурологічному контексті. Його опанування відповідає міжнародній кваліфікації магістрів хореографічного мистецтва, які навчаються за Болонською системою освіти. Мета навчальної дисципліни - зробити більш усвідомленим та стилістично цільним створення і когнітивне прочитання хореографічного твору. Адже хореологія, на відміну від інших галузей мистецтвознавства, таких як музикологія, театрознавство, або кінознавство (фільмологія), чи дослідження в галузі образотворчого мистецтва і архітектури (іконологія), й досі не має визначених теоретичних підвалин та базується переважно на емпіричному досвіді практиків танцю, іноді досить консервативному. Таким чином, вивчення теорії танцю є опануванням наукової та естетичної системи, яка розглядає різноманітні форми людського руху та їх зв’язок із танцювальними стилями, насамперед сучасними. Завдання навчальної дисципліни: розглянути теоріїпоходження танцю; визначити особливості танцю у системі інших видів мистецтва (пластичних, музичних, сценічних, екранних, дігітальних та ін.); знайти стильові та змістовні компоненти танцю в контексті зв’язків зі світовою художньою культурою; визначити традиційні жанри та форми танцювальних творів і особливості їх побудови; характеризувати засоби утілення постмодерністських ідей в хореографічному мистецтві кінця XX - початку XXI ст.; визначити можливі аспекти використання танцю як елементу розважальної індустрії (поп-мистецтва).