Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/1548
Назва: Релігія в контексті онтологічної безпеки особистості
Інші назви: Религия в контексте онтологической безопасности личности
Religion in the context of the personality’s ontological security
Автори: Дурманенко, Олександр Олександрович
Дурманенко, Александр Александрович
Durmanenko, Alexander
Бібліографічний опис: Дурманенко О.О. Релігія в контексті онтологічної безпеки особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 09.00.11 «Релігієзнавство» / Дурманенко Олександр Олександрович. – К., 2010. – 20 с.
Дата публікації: 2010
Дата внесення: 3-лип-2013
Видавництво: Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
Теми: релігія
религия
religion
структурація
структурация
structuration
онтологічна безпека особистості
онтологическая безопасность личности
personality’s ontological security
страх
страх
fear
соціальні практики
социальные практики
social practices
рутинізація
рутинизация
routinization
самість
самость
self
самоідентичність
самоидентичность
self-identity
екзистенційний жах
экзистенциональный ужас
existential anxiety
Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. – Київ, 2009. Дисертація присвячена аналізу феномену релігії в контексті онтологічної безпеки особистості. Онтологічна безпека особистості є особливим станом функціонуючого агента соціальної структури, який дає йому змогу за умов переживання кризових ситуацій усвідомлювати свою цілісність та співприсутність у соціальному світі. Доведено, що релігія сприяє онтологічній безпеці особистості в забезпеченні постійності й упорядкованості відтворення індивідом соціальних практик, що визначені в роботі як рутинні та які є безумовним атрибутом структурації соціального середовища. Визначено специфічність релігії як особливого чинника онтологічної безпеки особистості, яка має інтегративні потенції долання розірваності “Я” та Світу. Виявлено, що онтологічна безпека особистості, виступаючи інтегратором самості, самоідентичності й інтерсуб’єктивності із соціальними аспектами життєдіяльності – рутинним відтворення соціальних практик, підтримується релігійними елементами, які й визначають смисложиттєві орієнтації особистості в її повсякденності, одночасно долаючи іманентно притаманний людині екзистенційний жах. Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 09.00.11 – религиеведение – Институт философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины. – Киев, 2009. Диссертация посвящена анализу феномена религии в контексте онтологической безопасности личности. Особое внимание привлекает тот факт, что в условиях острой структурной нестабильности, следствием и одновременно причиной которой выступает гипердинамизм во всех без исключения сферах социальной жизни человека, необходимо пересмотреть понятие социальной безопасности с учетом поиска некого внутреннего эквивалента, на роль которого нами определена онтологическая безопасность. Онтологическая безопасность личности является особенным состоянием функционирующего агента социальной структуры, которое позволяет ему в условиях переживания кризисных ситуаций осознавать свою целостность и соприсутствие в социальном мире. В теории структурации британского социолога Э. Гидденса, именно наличие онтологической безопасности личности определяется как отличительная черта целенаправленного воссоздания социальной структуры общества агентом деятельности. При определении факторов формирования и функционирования онтологической безопасности личности установлена специфичная роль религии, которая акцентируется на упорядоченности мира, существовании высшего порядка и целесообразности человеческого существования и деятельности. Доказано, что религия способствует онтологической безопасности личности в обеспечении постоянства и упорядоченности воссоздания индивидом социальных практик, что определены в работе как рутинные и которые являются безусловным атрибутом структурации социальной среды. Определена специфичность религии как специфического фактора онтологической безопасности личности, которая имеет интегративные потенции преодоления разорванности “Я” и Мира. Социальная составляющая онтологической безопасности представляет собой сложный механизм воссоздания индивидом деятельности, которая, по Э. Гидденсу, является первичным фактором существования социальной структуры. В этом контексте функциональность религии проявляется в ее специфическом свойстве создания универсальных мотивов деятельности, мультикультурных символов и типических шаблонов поведения, разделяемых единомышленниками. Доказано, что онтологическая безопасность личности, выступая интегратором самости, самоидентичности и интерсубъективности с социальными аспектами жизнедеятельности − рутинным воссозданием социальных практик, поддерживается религиозными элементами, которые и определяют смысложизненные ориентации личности в ее повседневности, одновременно преодолевая имманентно присущий человеку экзистенциональный ужас. Thesis for the Candidate Degree in Sociology. Speciality 09.00.11 – Religion Studies. – Institute of Philosophy named after H. S. Skovoroda of National Academy of Sciences of Ukraine. – Kiev, 2009. The thesis is devoted to the analysis of the religion phenomenon in the context of the personality’s ontological security. The personality’s ontological security represents the particular state of the functioning social structure agent, which allows him to realize his integrity and coexistence in the social world under the conditions of a crisis. It is proved that religion promotes the personality’s ontological security in providing the constancy and order of the reproduction of social practices by the individual. These practices are determined in the thesis as the routine ones. They are also the mandatory attribute of social sphere structuration. The specificity of religion being the particular component of the personality’s ontological security is determined. It has the integrated potencies of overcoming the dissolution of “Self” and world. A more detailed study reveals that the personality’s ontological security, acting as an integrator of self, self-identity and intersubjectivity with the social aspects of vital activity – routine reproduction of social practices, is supported by the religious elements. They determine orientations of the personality in his or her commonness, concurrently overcoming an existential anxiety, which is inwardly peculiar to a man.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/1548
Тип вмісту: Dissertation Abstract
Розташовується у зібраннях:Автореферати дисертацій

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Avtoreferat.pdf324,07 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.