Явище петраркізму в іспанській літературі XVI століття

Abstract

У статті йдеться про явище петраркізму та його наслідування в іспанській літературі XVI століття. Ф. Петрарка був важливим ідейним і творчим орієнтиром для всіх поколінь гуманістів. Петраркізм – стильова тенденція західноєвропейської лірики доби Ренесансу, класицизму та бароко, започаткована Ф. Петраркою. Для неї характерні: ідеалізація коханої жінки, відображення сердечних, здебільшого платонічних переживань, невіддільних від страждання, осмислення суперечливостей людської натури, розуміння емпіричного світосприйняття та християнського спіритуалізму, трагізм протистояння життя і смерті, драма душевного світу людини. Петраркізм був присутній у всіх літературах Західної Європи. Особливий розквіт його припав на XVI століття. Представниками іспанського петраркізму цього періоду були: Хуан Боскан, Аузіас Марк, Гарсіласо де ла Вега. Основна тема їхньої творчості – кохання як найвища цінність людського буття, як почуття, яке приносить не тільки радість, а й розчарування. Кохана завжди недосяжна, її серце треба завойовувати. Особливий і ліричний герой у творах: він завжди в пошуку кращого життя, він страждає від власної недосконалості, але вміє бути самим собою. Дуже часто ліричний герой бореться з власним «я», яке стомилося боротися і хоче спокою.The article deals with the phenomenon of Petrarchy and its imitation of Spanish literature in the 16th century. Petrarch was an important ideological and creative benchmark for all generations of humanists. Petrarchism - the stylistic tendency of West European lyric poetry of the Renaissance, classicism and Baroque era, initiated by F. Petrarka for her were characterized by: the idealization of her beloved woman, the reflection of cardinal, largely platonic experiences, inseparable from suffering, comprehension of contradictions in human nature, understanding of empirical worldview and Christian spiritualism, tragedy the confrontation between life and death, the drama of the spiritual world of man. Petrarchism was present in all the literatures of Western Europe. His special blossom was in the XVI century. Representatives of the Spanish Petrarchism of this period were: Juan Boscan, Audizas Marc, Garcilaso de la Vega. The main theme of their work – love, as the highest value of human existence, as a feeling that brings not only joy but also frustration. Beloved is always unattainable, her heart must be conquered. A special and lyrical hero in the works: he is always in search of a better life, he suffers from his own imperfection, but can be himself. Very often the lyrical hero is struggling with his own "I", which tired of fighting and wants rest.