Право людини на культуру або право людини бути людиною

Abstract

У статті зроблено спробу розглянути зміст терміна «право людини на культуру». Автор виходить з тої настанови, що «право на культуру» за своєю суттю належить до сукупності природних прав людини і при цьому є не одним з них, а базовим природнім правом людини. Відтак, маємо підстави стверджувати, що усі інші природні права людини є похідними від «права людини на культуру». Як таке воно є наріжною умовою будь-яких прав людини взагалі. Робиться висновок, що саме питання на право людини на саму себе, свою гідність, честь на право здійснюватись буттям у відповідності з нормами своєї культури, тобто, на право бути людиною, а отже мати можливість самій покладати свої визначеності на «одиничному», «особливому» і «загальному» рівнях буття. Усе це, в найзагальніших рисах, і складає зміст поняття «право людини на культуру».