Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13376
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГоловей, Вікторія Юріївна-
dc.contributor.authorHolovei, Viktoriia Yu.-
dc.date.accessioned2017-11-29T14:24:54Z-
dc.date.available2017-11-29T14:24:54Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.citationГоловей В. Ю. Поняття символу в контексті європейської філософсько-естетичної традиції / В. Ю. Головей // Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2015. - Вип. 4. - С. 40-44.uk_UK
dc.identifier.otherУДК 165.21:18/141-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13376-
dc.description.abstractУ статті проаналізовані основні напрями становлення філософського дискурсу символу. Висвітлюється специфіка трактування символічного образу в провідних філософсько-естетичних теоріях. Обґрунтовується, що кантівське й геґелівське розуміння символу вкорінене у філософсько-богословській номіналістичній традиції, успадкованій протестантизмом; Ф. Шеллінґ у своєму розумінні символу ближчий до традиції символічного реалізму, згідно з якою символ – жива реальність, яка нерозривно пов’язана із першообразом і правдиво виражає його. Естетико-онтологічний аспект теорії символу аналізується на прикладі філософської герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера, який розширює поняття «символізація» до рівня універсального естетичного принципу. Підсумовується, що діалектика естетичного процесу визначає формування концепту символу і як категорії естетичного дискурсу, і як символічного образу, який репрезентує культурно значимі цінності та смисли. Теоретична концептуалізація символу стаєформою саморефлексії культури. The basic directions of formation of philosophical discourse of the symbol have been analyzed. The specificity of interpretation of the symbolic image of the leading philosophical and aesthetic theories has been highlighted. It is proved that the Kantian and Hegelian understanding of the symbol was rooted in philosophical and theological nominalist tradition inherited by Protestantism; Schelling in his understanding of the symbol was closer to the tradition of symbolic realism, according to which the symbol is a living reality closely relating to the prototype and truly expressing it. The Aesthetic and ontological aspects of the theory of symbol have been analyzed on the example of H.-G. Gadamer’s philosophical hermeneutics, which had been extended the concept of “symbolization” to the level of a universal aesthetic principle. It is summarized that the dialectic of aesthetic process determines the formation of the concept of the symbol both the category of aesthetic discourse, and as a symbolic image that represents the significant of cultural values and meanings. The theoretical conceptualization of the symbol becomes a form of selfreflection of culture.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherНаціональний університет «Одеська юридична академія»uk_UK
dc.subjectсимволuk_UK
dc.subjectобразuk_UK
dc.subjectхудожній символuk_UK
dc.subjectкультураuk_UK
dc.subjectрепрезентаціяuk_UK
dc.subjectsymboluk_UK
dc.subjectimageuk_UK
dc.subjectartistic symboluk_UK
dc.subjectcultureuk_UK
dc.subjectrepresentationuk_UK
dc.titleПоняття символу в контексті європейської філософсько-естетичної традиціїuk_UK
dc.title.alternativeThe concept of symbol in the context of European philosophical and aesthetic traditionsuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FKiM)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
aprfc_2015_4_10.pdf63,03 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.