Проблема валідності результатів вільного асоціативного експерименту

Abstract

У 2011 році та у 2016 році було проведено два окремі вільні асоціативні експерименти на слова-стимули педагогічної сфери. Отримані через п’ять років дані на аналогічні стимули аналізуються, класифікуються та зіставляються з попередніми даними. Зіставлення стало можливим, бо соціальна група досліджуваних була тою самою, а саме, це були студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідженні перевірялася гіпотеза, що результати вільного асоціативного експерименту залишаються валідними (тобто вірогідними, актуальними, такими, що при перевірці дають ті само результати) вродовж п’яти років. Проаналізувавши всі реакції експериментів обох років на стимули дисципліна, завдання, знання, клас, освіта, особистість виявилося, що декотрі з реакцій були частотними, а інші – одиничними. В асоціативних полях експериментів 2011 та 2016 років найчастотніші реакції на аналогічні стимули здебільшого збігаються. Наприклад, і в експерименті 2011 року, і в експерименті 2016 року найчастотнішими є такі корелятивні пари S – r (стимул – реакція): ДИСЦИПЛІНА – порядок; поведінка; ЗАВДАННЯ – домашнє; ЗНАННЯ – розум; вміння; уміння; КЛАС – учні; школа; діти; ОСВІТА – вища; ОСОБИСТІСТЬ – я; людина. Проте щодалі асоціації віддалені за частотністю від ядерних, то різноманітніші вони бувають, а також вони виявили неоднакову частотність в асоціативному полі того ж стимулу експериментів обоx років. Деякі асоціації, що тяжіли до ядерних в експерименті 2011 року, не виявилися такими в експерименті 2016 року, і навпаки. Найбільші розбіжності, однак, виявлено серед одиничних реакцій двох експериментів, хоча, безперечно, є й такі реакції серед одиничних, котрі збігаються в експериментах обох років. Хоча реакцій, які збігаються в обох експериментах, досить багато, проте унікальних значно більше. Отже, гіпотеза про валідність даних вільного асоціативного експерименту підтверджується лише для ядерних реакцій асоціативних полів, а віддалені від ядра реакції динамічні, мають тенденцію до змін. In 2011 and 2016, two separate free association tests with the stimuli of an educational field took place. The received in-five-year data on the same stimuli are analyzed, classified and compared with the previous ones. The comparison is possible because the investigated social group was the same viz. the students of Zhytomyr State Ivan Franko University. The study tested the hypothesis that free association test results are valid (reliable, actual; after their checking they give the same results) for five years. After analyzing all the reactions of both experimental years to the stimuli discipline, tasks, knowledge, class, education, personality it appeared that some reactions were frequent and the others were individual. The most frequent reactions of the associative fields to the analogical stimuli of the 2011 and 2016 experiments coincide. For example, in both 2011 and 2016 experiments the most frequent correlative pairs S – r (stimulus – reaction) are: DISCIPLINE – order; behavior; TASK – home; KNOWLEDGE – mind; skill; CLASS – students; school; children; EDUCATION – higher; PERSONALITY – I; human. However, the more distant the associations are from the core reaction, the more diverse they are, and they display different frequencies in their associative fields of both experiments (in 2011 and 2016). Some associations which tended to the core reactions in 2011 experiment were not frequent in 2016 experiment, and vice versa. The widest variety, though, is found among the individual reactions of the two experiments; nevertheless, there are the same individual singular reactions of the experiments of both years. The total number of those individual reactions is the highest in the experiments.Thus, the hypothesis of data validity of a free association test is confirmed but only for the core reactions of associative fields. The more distant the associations are from the core reaction, the more dynamic and changeable they are.