Тарас Шевченко й Леся Українка в рецепції Євгена Сверстюка

Abstract

У статті досліджено проблему сприйняття творчості Тараса Шевченка й Лесі Українки публіцистом, літературним критиком, дисидентом Євгеном Сверстюком. Доведено тезу про те, що, руйнуючи сформований радянським шевченкознавством образ поета-революціонера, критик творить свій міф, у якому Т. Шевченко постає національним пророком, здатним осягнути істину, справжнє життя якого – у вічності. Комунікативна мета автора – досягнути змін у способі мислення й сприйнятті реципієнта; спонукати читача поглянути на сучасність під іншим кутом зору. Обґрунтовано тезу про те, що критик творив свій героїчний міф Лесі Українки, на противагу заідеологізованому образу класика у версії радянського літературознавства. Основною функцією цих міфів постає їхня здатність бути комунікативною системою, повідомленням, у якому сконцентровано героїчний потенціал минулого та яке наділене здатністю позитивно вплинути на сучасність, руйнуючи ідеологічний дискурс тоталітаризму.In the article the problem of perception creativity of Taras Shevchenko and Lesia Ukrainian journalist, literary critic, dissident Yevgeny Sverstyuk. Sverstyuk destroys the image of Soviet revolutionary poet Shevchenko. Author literary critical essay creates a myth in which Shevchenko National prophet, able to understand the truth. His true life in eternity. Communicative purpose of the author – to achieve change in the mindset and perception of the recipient; encourage the reader to look at the reality on the other. Critic created a heroic myth Ukrainian Lesya. This myth was created as opposed to the ideological myth Soviet system. The main function of this myth is its ability to be communicative system, becoming a message which focuses heroic potential. These myths are endowed with the ability to positively influence the present, destroying the ideological discourse of totalitarianism.