Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12646
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЯструбецька, Галина-
dc.contributor.authorYastrubetska, Halyna-
dc.date.accessioned2017-06-04T12:07:07Z-
dc.date.available2017-06-04T12:07:07Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationЯструбецька Г. «Одержима» Лесі Українки в аспекті феноменології творчості / Г. Яструбецька // Волинь філологічна: текст і контекст : зб. наук. пр. / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т філології та журналістики ; [редкол.: Г. Л. Аркушин та ін.]. - Луцьк, 2016. - Вип. 22 : Універсум Лесі Українки. - С. 220-231-
dc.identifier.otherУДК 821.161.2–1:7.036.5-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12646-
dc.description.abstractУ статті поставлено мету – застосовуючи метод феноменологічного аналізу, показати драматичну поему «Одержима» Лесі Українки як художній об’єкт безвідносно до контексту, на підставі її іманентної сутності. Авторське «я» постулює себе в діапазоні одержимості, здатності здійснювати редукцію фізичного світу до «трансцендентного нуля» (М. Мамардашвілі). Аргументо- вано тезу про міфологічно-ейдетичний тип мислення Лесі Українки, його закоріненість в античну епоху з її культом Міфологічного Принципу, у гене- тичних і типологічних зв’язках із багатьма явищами світової культури, зокрема й гностицизмом. На основі поглядів О. Лосєва про гносеологічно-енергетичну семантику ономатичних процесів вибір імен Міріам і Одержима вмотивовано як художньо найбільш доцільний у параметрах ідеї. Показано, що потік фено- менологічного буття формується завдяки двополюсним інтенціям любові та гніву в степені одержимості, чим визначається особливість «Поетики Вогню» (Г. Башляр). Одержимість постає як умова та запорука глибини споглядання й самоспоглядання. У світлі ноесису драматична поема Лесі Українки відкрива- ється як презентація міфотворчо активної свідомості. In the article there was put an aim − to show a dramatic poem “Obsessed” by Lesia Ukrainka as an artistic object regardless of the context, on the basis of its immanent essence. Author’s “I” postulates itself in the range of obsession, possibility to reduce physical world to the “transcendent zero” (M. Mamardashvili) using the phenomenological analysis method. A thesis concerning Lesia Ukrainka’s eidetic type of thinking is argued, its connection with an ancient epoch with its cult of Mythological Principle, in genetic and typologic mutual relations with many phenomena of world culture, including gnosticism. On the basis of A. Losiev views about gnosiological-energetic semantics of onomatic processes, choice of the names Miriam and Obsessed motivated as artistically most expedient in the context of idea. It is shown that the stream of phenomenological life is formed by means of love intensions in the obsession degree that determines the feature of “Fire Poetics” (G. Bashliar). Obsession appears as a condition and mortgage of contemplation and self-concentration depth. In the light of noesis Lesia Ukrainka’s dramatic poem is opened as presentation of myth forming active consciousness.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectтип творчостіuk_UK
dc.subjectфеноменологічне буттяuk_UK
dc.subjectконтемпляціяuk_UK
dc.subjectінтенціональністьuk_UK
dc.subjectономатична енергіяuk_UK
dc.subjectейдологіяuk_UK
dc.subjectміфологіяuk_UK
dc.subjecttype of creative workuk_UK
dc.subjectphenomenological lifeuk_UK
dc.subjectcontemplationuk_UK
dc.subjectintentionalityuk_UK
dc.subjectonomatic energyuk_UK
dc.subjecteidologyuk_UK
dc.subjectmythologyuk_UK
dc.title«Одержима» Лесі Українки в аспекті феноменології творчостіuk_UK
dc.title.alternative“Obsessed” by Lesia Ukrainka in the Aspect of Creative Work Phenomenologyuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Волинь філологічна: текст і контекст, 2016, № 22

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
19.pdf553,27 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.