Українська музика межі ХХ-ХХІ ст. у здобутках композиторів покоління 1990-х. Стан розвитку та перспективи

Abstract

Автор приходить до висновку, що в українській музиці межі ХХ-ХХІ ст. не тільки продовжують існувати, але і вагомо заявляють про себе суттєво оновлені постмодернітським контекстом стилі 1-ї пол. ХХ ст. Це неокласицизм С.Пілютикова, В.Ларчикова, неофольклоризм та експресіонізм В.Рунчака та О.Козаренка,. Вони – найпомітніші орієнтири, що засвідчують глибинну неперервність єдиного музично-історичного процесу. При тому, в жодному з випадків не йдеться про моностилістика, лише про більшу чи меншу варіантність полістилістику. Author gets a findings, that in ukrainian music in XX-XXI century there are styles of the first half of XX century, which are greatly renewed by postmodern context. It is a neoclassicism of s.Pilyutikov and V.Larchikov, neofolklorism and expressionism of V.Runchak and O.Kozarenko. They are most visible landmarks, which witness deep continuity of united music-history process. Herewith, in nor one event we are not talking about the mono-style, we are talking about bigger or smaller variance of the poly-style only.