Універсальна творча особистість Олександра Козаренка

Abstract

У статті окреслено феномен Олександра Козаренка, сформований трьома напрямами його творчої діяльності − композицією, виконавством і музикознавством. Вирізнено та широко охарактеризовано п’ять рівнів прояву творчого універсалізму митця: 1) знакова інтерпретація тексту; 2) національна своєрідність художнього вираження; 3) мелодичність як базовий принцип художнього мислення; 4) некласичні засади і принципи організації художнього тексту; 5) театралізація як форма художнього синтезу. На думку автора, у ранній творчості О. Козаренка, в умовах домінування фортепіанного жанру та його активної участі у виконавських конкурсах, а також − камерній творчості 1990-х, зокрема, у творах з фортепіано соло, вирішальну роль у формуванні творчої особистості митця відіграє саме виконавська складова. Натомість у період створення масштабних духовних полотен 2000-х очевидним став пріоритет композиції. Нині спілкування з О. Козаренком виявляє, наскільки сильно на генерування провідних художніх образів і смислів його творчості впливає коло висунутих ним же наукових ідей.