Особливості довкілля монастиря Успіння Пресвятої Богородиці (Пречистенського) в м. Луцьку

Abstract

Розглядається історія виникнення приблизно в 1153–1156 рр. одного з найстаріших монастирів і храму на околицях древнього Луцька, остання згадка про якого відома за 1718 р. Він розташовувався на одному із островів на заплаві р. Стир і омивався нею та її притокою Глушець. У рельєфі ці будови знаходились високо, тобто були недосяжні для повені. Заплава була заболочена із великою кількістю водних потоків та відповідною рослинністю. Пейзаж розташування монастиря і храму був дуже красивим і відповідав усім умовам усамітнення монахів.

We are exploring the history of appearing in XII century one of the oldest monasteries and temple around an ancient Lutsk, the last mention about which had known in 1718. It was located on the one of the islands in the Styr’s floodplain and washed by tributary of Hlushets . These buildings situated on the highest, so they were beyond the reach of floods. Floodplain was marshy with the number of water flows and appropriate vegetation. The monastery has a very beautiful landscape and included all the requirements solitude of monks.