Ґрунти

Abstract

Аналіз карт заболочених земель станом на 1911, 1931–33, 1975 та 2008 рр. засвідчує, що вся територія Західного Полісся, прилеглого до Хотиславського кар’єру, до тотальної меліорації, здійсненої в радянські часи, відзначалася значним заболоченням. Зараз на місці боліт закартована густа сітка меліоративних каналів. Природне заболочення зумовлене цілою низкою причин. Насамперед, це майже ідеально вирівняний рельєф, а, відповідно, незначний похил русел річок, що становить 0,2–0,5 ‰, тобто річкова сітка як дренажна система не справляється і надлишок атмосферних опадів спрацьовує на заболочення. Однією із причин заболочення також виступає незначна потужність четвертинних відкладів, що є колекторами атмосферних опадів, особливо там, де вони підстеляються кольматованою крейдовою зоною (водотривом), що не пропускає води в залягаючі нижче породи. Нижні горизонти крейдяних порід, де відсутня тріщинуватість, також є потужним водотривом. Все сказане вище та значна кількість опадів сприяють високому рівню ґрунтових вод, що підсилюється високим рівнем напірних крейдових вод, дзеркало рівня якого на 0,2–0,4 м вище денної поверхні. Депресивна лійка, що сформується в процесі експлуатації Хотиславського кар’єру, може на значній площі порушити рівновагу природних процесів, наслідки яких важко до кінця передбачити.