https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7019 Sat, 04 Apr 2026 23:59:24 GMT 2026-04-04T23:59:24Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7100 Назва: Microfield «bad smell» in English Автори: Martyniuk, Aliona; Мартинюк, Альона Короткий огляд (реферат): The article deals with the lexical units that belong to the microfield of «bad smell»; the results of lexicographical analysis was given and the semantic markers which we can find in the literature. The material of our investigation we took the dictionary entries of five explanatory dictionaries (Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English, MacMillan English Dictionary for Advanced Learners, Longman Dictionary of Contemporary English, Collin’s English Dictionary, Merriam-Webster’s Unabridged Dictionary), as well as the British and American works or art (XVIII–ХХ cent.). In the process of the research work we have found out that in the entries, of the explanatory dictionaries, mainly denotes only the presence of the appointed semantic feature, but the information about the possible reference and the source of the unpleasant smell is not given. In this lexico-semantic field also we have found out that the quantity of the lexical units that denote unple-asant smells prevails over the quantity of the lexical units that mark pleasant smells. У статті розглянуто лексичні одиниці, які входять до мікрополя «Неприємний запах»; представлено результати лексикографічного аналізу лексем даного мікрополя, виявлено семантичні ознаки, які проявляються в текстах художньої літератури. Матеріалом дослідження виступили словникові статті п’яти тлумачних словників англійської мови (Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English, MacMillan English Dictionary for Advanced Learners, Longman Dictionary of Contemporary English, Collin’s English Dictionary, Merriam-Webster’s Unabridged Dictionary), а також художні твори британської та американської літератури (XVIII−ХХ ст.). У ході дослідження було виявлено, що у словникових статтях переважно відзначається лише наявність вказаної семантичної ознаки, проте не подається інформація про можливу референцію та джерело неприємного запаху, що ускладнює адекватне сприйняття семантики тих чи тих одиниць мікрополя. В даному лексико-семантичному полі виявлено, що кількість одиниць, які позначають неприємний запах переважає над кількістю лексичних одиниць, які маркують приємні запахи. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7100 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7099 Назва: Комунікативна інтенція в контексті категорійних величин синтаксису Автори: Шабат-Савка, Світлана; Shabat-Savka, Svitlana Короткий огляд (реферат): Витлумачення комунікативної інтенції як міжрівневої поняттєвої категорії, у якій виразно експлікується план змісту (інтенційні потреби мовця) та план форми (різнорангові мовні одиниці – репрезентанти певної інтенції), передбачає її зіставлення з термінообширом деяких синтаксичних категорій, детермінованих суб’єктивним чинником і пов’язаних із людиною – автором того чи того висловлення, носієм різноманітних психоментальних станів. У статті, зокрема, проаналізовано комунікативну інтенцію в контексті антропоцентричних катего-рій модальності та настанови, зазначено, що модальність має прямий стосунок до матеріального вираження інтенційних потреб мовної особистості, а настанова асоціюється зі структурою речення, з потенційною здатністю синтаксичної конструкції виражати певний мовленнєвий намір; обґрунтовано вершинний категорійний статус інтенції, її важливу роль в організації цілісного процесу комунікації; розглянуто категорію інтенції в ракурсі теорії актуального членування і мети висловлення; простежено диференціацію понять «комунікативна інтенція» і «функція». Interpretation of communicative intention as an interlayer conceptual category in which plane of content (the speaker’s intentional needs) and plane of form (different-rank linguistic units representative of specific intentions) are clearly explicated assumes its comparison with the term scope of some syntactic categories determined by the subjective factor and associated with the speaker as a carrier of various psycho-mental different states. The article, in particular, analyzes communicative intention in the context of anthropologically oriented categories of modality and attitude. It is indicated that modality is directly related to the material expression of the speaker’s intentional needs while attitude is associated with sentence structure and with the potential of a syntactic construction to express a specific speech intention. The higher categorical status of intention and its important role in the overall process of communication are established; the speaker’s intention is viewed from the perspective of the theory of actual division and purpose of utterance, the concepts of «communicative intention» and «function» are surveyed. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7099 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7098 Назва: Подвійний присудок у сучасній українській мові Автори: Христіанінова, Раїса; Khrystianinova, Raisa Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. У ній досліджено подвійні (складні) присудки, утворені внаслідок трансформації простих елементарних речень у неелементарні. Обґрунтовано відмінність цих присудків від складених іменних та від дуплексивів. Виокремлено два типи подвійних присудків – дієслівно-іменні та дієслівні. Проаналізовано особливості їх вираження. Установлено, що в дієслівно-іменних присудках у ролі першого компонента вживають дієслова зі значенням спрямованого й неспрямованого руху, процесуально-локативним, інтелектуальної й мовленнєвої діяльності, фізичних і фізіологічних процесів, конкретної дії, а в ролі другого – прикметники, іменники в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладні сполучення та фразеологізми; у дієслівних – у ролі першого компонента використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого руху та процесуально-локативним, у ролі другого – здебільшого дієслова інтелектуальної та мовленнєвої діяльності, конкретної дії. The article is devoted to the actual problem of the theory of simple sentences. It was studied double predicates, formed due to the transformation of simple elementary sentences into non-elementary ones. It was grounded the difference between these predicates and the compound nominal predicates as well as duplexyves. It was deter-mined two types of double predicates – verbal and verbal-nominal. It was analyzed the features of its expression. It is established that as the first component in the verbal-nominal predicates it is used verbs with the meaning of directional and non-directional movement, procedural-locative, intellectual and language activities, physical and physiological processes, specific actions and as the second component – adjectives, nouns in oblique cases, syntactically indecomposable combinations and phraseolo-gisms; as the first component of the verb in the verbal predicates it is used verbs with the meaning of directional and non-directional motions and procedural-locative, as the second – most verbs of the intellectual and language activities, specific actions. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7098 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7097 Назва: Словозмінна парадигматика іншомовних невідмінюваних іменників Автори: Фурса, Валентина; Fursa, Valentyna Короткий огляд (реферат): У статті виокремлено й схарактеризовано словозмінні парадигми іншомовних невідмінюваних іменників у сучасній українській літературній мові. Типи парадигм відмінювання таких іменників систематизовано на основі спільності відмінкових закінчень однини й множини, класифікаційної морфологічної категорії роду, семантики, акцентних особливостей, морфонологічних змін та орфографії. Словозміна невідмінюваних іменників іншомовного походження становить розгалужену систему щодо морфологічного вираження грамем іменникових категорій, утворюючи відміну з нульовою флексією, або іменникову нульову відміну. На основі класифікаційної категорії роду та семантичних і формальних ознак невідмінювані іменники об’єднано у вісім парадигм: чотири повні та чотири неповні. Повні семичленні відмінково-числові парадигми формують невідмінювані іменники, що мають форми і однини, і множини. Неповні семичленні відмінково-числові парадигми утворюють невідмінювані іменники, представлені системою форм одного ряду – однини або множини. The article singled out and points inflectional paradigm indeclinable foreign nouns in modern Ukrainian literary language. Types of noun declension paradigms systemati-cally based on common case endings and singular plural morphological classification category of gender, semantics, accent features morphonological changes and spelling. indeclinable inflections of nouns of foreign origin is complex system for the expression of morphological grams of noun categories, creating a contrast with zero inflection, noun zero or contrast. Based on the classification and semantic category of gender and formal characteristics indeclinable nouns merged into eight paradigms: four full and four incomplete. Full seven-membered paradigms of case-numeric form indeclinable nouns have forms and singular and plural. Incomplete seven-membered paradigms of case-numeric form indeclinable nouns are system forms a row − singular or plural. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7097 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7096 Назва: Об’єктивні та суб’єктивні критерії оцінювання білінгвізму: вплив територіального чинника Автори: Соколова, Світлана; Sokolova, Svitlana Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено визначенню інформативності параметрів, за якими зазвичай оцінюють мовну ідентичність, мовні вподобання та мовні звички населення під час переписів населення та проведення різного роду опитувань. За даними Всеукраїнського перепису населення (2001 р.) проаналізовано співвідношення осіб, мовна самоідентифікація яких збігається або не збігається з національною самоідентифікацією в трьох областях східного регіону, з одного боку, та 5-ти областях західного і м. Києві – з іншого. Зроблено висновок про втрату мовної ідентичності понад половиною етнічних українців Донецької і Луганської областей на користь російської мови і ще більшу русифікацію пред-ставників інших етносів. У західному регіоні майже повністю збережена мовна ідентичніть українців, росіян та інших народів, відсоток українізації не перевищує 17 %. Дані анкетування, ініційованого Інститутом української мови НАН України, засвідчують, що оцінка власної мовної компетенції в українській і російській мовах є досить суб’єктивним чинником, який має регіональну специфіку. Комфортність спілкування певною мовою не завжди збігається з її реальним використанням, а їх співвідношення також залежить від регіону, де живе інформант. Дані про територіальні особливості білінгвізму слід враховувати під час планування конкретних заходів для зміцнення позицій української мови як державной. The article is devoted to the defi-nition of informative parameter values, with the help of which the linguistic identity is usually estimated, language preference or linguistic habits of the population during the population census and carrying out various surveys. According to the Ukrainian Population Census (2001) it was analyzed that the ratio of persons linguistic identity of which coincides or does not match the national identity in three regions of the eastern region, on the one hand, and 5 regions of the Western and the city of Kyiv − on the other. The conclusion was made that the loss of linguistic identity of more than the half of ethnic Ukrainians in Donetsk and Lugansk regions in favor of the Russian language and even greater Russification of representatives of other ethnic groups. In the western region language identity of Ukrainians, Russian and other peoples is almost completely preserved, Ukrainianization percentage does not exceed 17 %. The data survey initiated by the Institute of Ukrainian Language National Academy of Sciences of Ukraine, indicate that the evaluation of their own language competence in the Ukrainian and Russian is a rather subjective factor, which has specific regional characteristics. Comfortable communication in a certain language does not always coincide with the actual use, and their correlation also depends on the region where the informant lives. Data on the regional peculiarities of bilingualism should be considered when planning specific measures to strengthen the position of Ukrainian as the state language. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7096 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7095 Назва: Національна ментальність як чинник розвитку граматичної системи мови (на прикладі дієслівної категорії стану) Автори: Скаб, Мар’ян; Плантон, Дмитро; Skab, Marian; Planton, Dmytro Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано особливості функціонування дієслівної категорії стану української мови з погляду виявлення в ній української національної ментальності. Засвідчену носіями мови неприродність таких конструкцій, де діяча-людину виражено формою орудного відмінку – відмінку знаряддя дії – пояснено здавна розвиненими відчуттями самодостатності, незалежності та власної відповідальності за життя – ментальними рисами, через наявність яких у світогляді українців невиправдане прирівнювання вільної людини до неживого предмета вважали образою людської особистості. Проаналізовано українські переклади пасивних конструкцій, поширених у західноєвропейських мовах, і вияв-лено у реченнях з трьома типами пасивних конструкцій залежно від семантики суб’єкта-діяча послідовне відтворення пасивного стану за допомогою активних конструкцій, що свідчить про нетиповість для української мови грамеми пасивного стану.The article analyzes the peculiarities of functioning of the verbal category of voice in the Ukrainian language from the perspective of identifying Ukrainian national mentality in it. It is proved by native speakers that the structures where a person-doer is expressed by the instrumental case are unnatural for Ukrainians and it is explained by the well-developed sense of self-sufficiency, independence and respon-sibility for their own lives − these are mental traits, due to which it is considered an offence to the human person to unjustifiably even a free person and an inanimate object in the Ukrainian world view. The authors analyzed Ukrainian translations of passive constructions, widespread in the Western languages and found consistent reproduction of passive voice by means of active structures in the sentences with three types of passive constructions depending on the semantics of the subject-figure, this fact proving that passive voice grammeme is not typical for the Ukrainian language. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7095 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7092 Назва: Конструкційна граматика як теоретичне підґрунтя дослідження фразеологізованих речень Автори: Ситар, Ганна; Sytar, Hanna Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено аналізу основних положень конструкційної граматики як напряму теоретичної лінгвістики, у межах якого основною мовною одиницею є конструкція як некомпозиційний мовний знак. Центральним положенням конструкційної граматики є заперечення потреби протиставлення основних і периферійних граматичних одиниць. Визначено ознаки конструкцій, розмежовано конструкції та конструкти, виділено синтаксичні, семантичні, прагматичні та просодичні аспекти аналізу конструкцій, наголошено на розмежуванні вну-трішніх і зовнішніх ознак конструкцій, що стане надійним теоретичним під-ґрунтям для аналізу фразеологізованих речень української мови. Розглянуто принципи побудови бокс-діаграми як основного формального методу конструкційної граматики, який покликаний втілити не тільки форму конструкції, але й відобразити особливості семантики, прагматики та просодики, що загалом відбиває теоретичне положення конструкційної граматики про взаємовплив мов-них рівнів. Позиціоновано колексемний аналіз, розмежувальний колексемний аналіз і коваріацію лексем як корпусно зорієнтовані статистичні методи дослідження конструкцій. The article is devoted to the analysis of Construction Grammar foundations as a field of theoretical linguistics within which the main linguistic unit is construction as a non-compositional linguistic sign. The kernel statement of Construction Grammar is the negation of the need of distinction of the main and peripheral grammatical units. The construction features were determined; constructions and constructs were differentiated; syntactic, semantic, pragmatic and prosodic aspects of construction analysis were identified; distinction between internal and external construction properties was emphasized that will be the reliable theoretical basis for the analysis of Ukrainian sentences with phraseological structures. The principles of box-diagram plotting were considered as a main formal method of Construction Grammar that aims to not only implement the construction form, but also to show semantic, pragmatic and prosodic properties that in general corresponds to the Construction Grammar theoretical point regarding the interference of language levels. Collexeme analysis, distinctive collexeme analysis and the covariation of lexemes were positioned as the corpusoriented statistical methods of the construction research. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7092 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7091 Назва: Nomina agentis у Луцькій замковій книзі 1560–1561 рр.: семантика і структура Автори: Павленко, Лариса; Pavlenko, Larysa Короткий огляд (реферат): Стаття є спробою проаналізувати особливості агентивних назв, уживаних у Луцькій замковій книзі 1560–1561 рр. Зокрема, докладно з’ясовано специфіку лексико-семантичної організації вказаних мовних одиниць, шляхи їхньої номінативної деривації. Розширено інформацію про ономасіологічні характеристики назв виконавців дії як досить розгалуженої з погляду семантики і структури макросистеми номенів. Установлено, що назви виконавців дії за способом їхньої діяльності, характером занять, особливостями професії, посад тощо є одним із найбагатших номінативних розрядів як щодо кількості лексем, так і щодо багатогранності дериваційних типів у межах ономасіологічної категорії особи. З’ясовано, що ядром цих мовних одиниць є віддієслівні похідні, а також від-іменні утворення, запозичення й складені найменування. Найпродуктивнішим способом номінативної деривації nomina agentis є афіксація (з використанням питомих і запозичених морфем). In this article the author attempts to analyze the peculiarities of the nomina agentis (names of agents who performed the actions) which were used in Lutsk castle book of 1560–1561. And in particular, the specific character of the lexical and semantic organization of these linguistic units, as well as the ways of their nominative derivation are clarified in detail. The information about the onomasio-logical characteristics of the names of agents who performed the actions has been expanded as a quite extensive in terms of semantics and structure macrosystem of nomenclatorial names. It has been established that nomina agentis by the way of their activity, occupation, as well as the peculiarities of their professions and positions is one of the richest nominative classes both in terms of the number of lexemes and the diversity of derivational types within the onomasiological category of a person. It has also been established that verbal derivatives, as well as nominal formations, borro-wings and compound names form the nucleus of these language units. Affixation (with the use of native and borrowed morphemes) turned out to be the most productive way of nominal derivation as far as nomina agentis are concerned. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7091 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7089 Назва: Номінації кімнатних рослин у західнополіських говірках (матеріали для словника української народної номенклатури рослин) Автори: Омельковець, Руслана; Omelkovets, Ruslana Короткий огляд (реферат): У статті на підставі самостійно зібраних за розробленою програмою матеріалів представлений чималий набір номенів, які репрезентують кімнатні рослини в західнополіських говірках, визначено специфіку номінації цієї лексико-тематичної групи. Назви квітково-декоративних рослин у західнополіських говірках утворюють багату в репертуарному плані тематичну групу лексики (ТГЛ), ступінь репрезентації й номенативна варіативність десигнатів якої різні. Лексична варіативність цієї ТГЛ наскрізь пронизана синонімічними відносинами, крім цього спостерігається використання тих самих назв для номінації кількох десигнатів. Більшість найменувань кімнатних рослин – монолексеми.Аналітичні найменування представлені переважно за типом атрибутивного словосполучення.The article is based on independently developed program and collected sources which present considerable empirical material – set of noments representing flower ornamental plants in westernpollisyan dialects, identified specific category of lexical and thematic groups. Names of flower ornamental plants in westernpollisyan dialects form a plentiful vocabulary in terms of thematic group, level of representation and nominative variability of desyhnativs which are different. Lexical variation of group thoroughly imbued by synonymous relations, besides the same names for nomination of several desyhnativs are used. Most types of flower ornamental plants – monolexems. Analytical names are represented mainly by the type of attributive phrases. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7089 2015-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7086 Назва: Комплексна система та структура синтаксичних реченнєвих категорій Автори: Мірченко, Микола; Mirchenko, Mykola Короткий огляд (реферат): Стаття продовжує цикл праць автора з проблем категорійної граматики української мови. Розкрито особливості міжкатегорійної взаємодії між одиницями мовної системи, показано сутність категорійних значень, роль синтаксичних категорій у реалізації семантико-синтаксичних та власне комунікативних значень у структурі речення. Теоретично обґрунтовано сутність понять система та структура синтаксичних категорій, показано складну взаємодію та перетин категорійних функцій мови. Показано також комплексний вплив та ієрархію трирівневих категорійних функцій у реченні та міжкатегорійну взаємодію. The article continues the series of publications of the author on the problems of categorical grammar of the Ukrainian language. Peculiarities of inter-category interaction between the units of language system are disclosed, the essence of categorical meanings is shown as well role of syntactic categories in the realization of semantico-syntactic, normative syntactic and particularly communicative meanings in the sentence structure. The notions of the system and structure of syntactic categories are theoretically grounded, complex interactionand overlapping on categorical functions of language are outlined. Complex character and hierarch of the three-level categorical functions in sentence are also shown. Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7086 2015-01-01T00:00:00Z