<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23598</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 11 Apr 2026 10:13:41 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-11T10:13:41Z</dc:date>
    <item>
      <title>Фізико-хімічна взаємодія в системі Ag2S – Ag4P2S7 – SnS2</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26817</link>
      <description>Назва: Фізико-хімічна взаємодія в системі Ag2S – Ag4P2S7 – SnS2
Автори: Невидюк, Вікторія Сергіївна
Короткий огляд (реферат): У роботі наведені дослідження фізико-хімічної взаємодії в системі Ag2S – Ag4P2S7– SnS2. Вихідними сполуками даної системи є Ag2S, Ag4P2S7 та SnS₂. Також наявні інші тернарні сполуки з обмежуючих систем Ag2S – Ag4P2S7 та Ag2S – SnS2. За результатами РФА побудовано ізотермічний переріз системи при 670 К Ag2S – P2S5 – SnS2. При цій температурі утворюються 8 однофазних полів (Ag2S, γ´-Ag8-xSn1-xPxS6, δ-Ag3PS4, Ag7P3S11, Ag4P2S7, Ag2SnS3, Ag4Sn3S 8, SnS2) утворюють 12 областей двофазних рівноваг (Ag2S+γ´-Ag8-xSn1-xPxS6, γ´-Ag8-xSn1-xPxS6+δ-Ag3PS4, δ-Ag3PS4+Ag7P3S11, Ag7P3S11+Ag4P2S7, γ&#xD;
´-Ag8-xSn1-xPxS6+Ag2SnS3, Ag2SnS3+Ag4Sn3S8, Ag4Sn3S8+SnS2, δAg3PS4+Ag2SnS3, δ-Ag3PS4+Ag4Sn3S8, δ-Ag3PS4+SnS2, Ag7P3S11+SnS2, Ag4P2S 7+SnS2), які поділяють концентраційний трикутник на 8 полів трифазних взаємодій (δ-Ag3PS4+Ag2SnS3+γ´-Ag8-xSn1-xPxS6, δ-Ag3PS4+Ag2SnS3+Ag4Sn3S 8, δ-Ag3PS4+Ag4Sn3S8+SnS2, Ag7P3S11+δ-Ag3PS4+ SnS2,&#xD;
Ag4P2S7+Ag7P3S11+SnS2). Побудовано політермічний переріз Ag3PS4 – Ag8SnS6. При 400 К на основі Ag8SnS6 утворюється область твердих розчинів: в межах 90-100 мол.% НТМ Ag 8SnS6 (γ); при складі 70 мол. % – ВТМ Ag8SnS6 (γ´); між ними – їх суміш. Тобто, не зважаючи на умови відпалу (670 К протягом 100 год) НТМ аргіродитної сполуки (γ-Ag8SnS6) викристалізовується все одно. Процес евтектоїдного розпаду ВТМ-Ag8SnS6 (γ´- Ag8SnS6 ↔ Ag3PS4 + γ´-Ag8SnS6). Цей переріз є частиною значного двофазного поля в підсолідусній області (Ag3PS4+ γ´- Ag8S nS6). Дві криві первинної кристалізації твердого розчину γ´-Ag8-xSn1-xPxS6 сходяться на 30 мол. % Ag8SnS6 та торкаються кривої вторинної кристалізації L+γ´-Ag8-xSn1-xPxS6 +Ag7P3S11 під перитектичною горизонталю, якій відповідає процес L+Ag7PS6↔Ag7P3S11 перерізу Ag2S – P4S10(2P2S5), на перитектичну&#xD;
площину процесу L+γ´-Ag8-xSn1-xPxS6↔δ-Ag3PS4+Ag2SnS3. Горизонталь при 803 К належить твердофазному утворенню Ag3PS4. Розчинність на основі γ´Ag8SnS6 становить ~35 мол. % при температурі відпалу (670 К). Від 450 К починається евтектоїдно розпадатися ВТМ-Ag8SnS6 (γ´-Ag8SnS6↔Ag3PS4+γ´-Ag8SnS6). Побудовано проекції поверхонь ліквідуса двох підсистем Ag2S –&#xD;
Ag7PS6 – Ag8SnS6 та Ag3PS4 – Ag7PS6 – Ag8SnS6з використанням літературних даних по обмежуючих Ag2S – Ag4P2S7, Ag2S – SnS2 та по результатах власних досліджень політермічного перерізу Ag3PS4 – Ag8SnS6. Діаграма стану першої системи Ag2S – Ag7PS6 – Ag8SnS6 відноситься до типу діаграм стану з моноваріантною евтектичною рівновагою L⇔ВТМ-Ag2S+´-Ag8-xSn1-xPxS6, що обмежена двома квазіподвійними системами Ag2S – Ag7PS6 та Ag2S – Ag8SnS6 евтектичного типу, та системою Ag7PS6 – Ag8SnS6, в якій утворюються неперервні ряди твердих розчинів з мінімумом (-твердий розчин Ag8-xSn1-xPxS 6) на основі тернарних сполук. Первинній кристалізації ВТМ-Ag2S відповідає поверхня: Ag2S–е1–М–е2–Ag2S, а первинній кристалізації -твердого розчину на основі Ag8-xSn1-xPxS6 – поверхня: Ag7PS6–е1–М–е2–Ag8SnS6. Евтектичний процес L⇔ВТМ-Ag2S+´-Ag8-xSn1-xPxS6 проходить в інтервалі температур 1011-&#xD;
995 К зі сторони Ag2S – Ag7PS6 та 1041-995 К зі сторони Ag2S – Ag8SnS6, а тому є моноваріантним (лінія моноваріантної рівноваги е1–М–е2). Проекція поверхні ліквідуса другої підсистеми Ag3PS4 – Ag7PS6 – Ag8SnS6 складається з двох полів первинної кристалізації але лише однієї фази ´-Ag8-xSn1-xPxS6 – твердого розчину, що утворюється між ВТМ сполук Ag7PS6 та Ag8SnS6 кубічної структури. Через мінімум (точка m на обмежуючій Ag7PS6 – Ag8SnS6) ця поверхня має поглиблення по всьому трикутнику аж до сторони Ag3PS4 – Ag8SnS6.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26817</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Політермічні перерізи систем AI2S – As2S3 – SnS2 (AI – Cu, Ag)</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26815</link>
      <description>Назва: Політермічні перерізи систем AI2S – As2S3 – SnS2 (AI – Cu, Ag)
Автори: Деркач, Павло Миколайович
Короткий огляд (реферат): В представленій роботі високотемпературним методом отримано близько 40 сплавів і проведено рентгенофазовий та диференційно-термічний аналіз деяких попередньо отриманих та синтезованих зразків систем Cu(Ag)2S –As2S3 – SnS2. Вперше побудовано діаграми стану 10 систем: As2S3 – SnS2, Cu3AsS3 – Cu4SnS4, Cu3AsS3 – Cu2SnS3, Cu6As4SnS11 – Cu2SnS3, As2S3 – Cu2SnS3, As2S3 – Cu2Sn4S9, Ag3AsS3 – Ag8SnS6, Ag3AsS3 – Ag2SnS3, AgAsS2 – Ag2SnS3, AgAsS2 – SnS2.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26815</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Фізико-хімічна взаємодія в системі Ag2S – Ag4P2S7 – GeS2</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26753</link>
      <description>Назва: Фізико-хімічна взаємодія в системі Ag2S – Ag4P2S7 – GeS2
Автори: Зінич, Ірина Богданівна
Короткий огляд (реферат): В багатокомпонентній системі Ag2S – Ag4P2S7 – GeS2 підтвердження існування таких сполук: Ag8GeS6, Ag2GeS3, Ag4GeS4, Ag7PS6, Ag3PS4, Ag7P3S11, Ag4P2S7. В цій системі одна із сполук (Ag7P3S11) існує вище 574 К, тому в роботі встановлені фазові  рівноваги між заявленими сполуками при 670 К, на відмінно від дослідженої при 500 К. За результатами РФА побудовано ізотермічний переріз підсистеми Ag2S – Ag4P2S7 – GeS2 при 670 К, де виявлено 8 однофазних полів (Ag2S, δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6, ζ-Ag3PS4, Ag7P3S11, Ag4P2S7, Ag10Ge3S11, Ag2GeS3, GeS2) утворюють 12 областей двофазних рівноваг (Ag2S+ δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6, δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6+ζ-Ag3PS4, ζ-Ag3PS4+Ag7P3S11, Ag7P3S11+Ag4P2S7, δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6+Ag10Ge3S11, Ag10Ge3S11+Ag2GeS3, Ag2GeS3+GeS2, ζ-Ag3PS4+Ag10Ge3S11, ζ-Ag3PS4+Ag2GeS3, ζ-Ag3PS4+GeS2, Ag7P3S11+GeS2, Ag4P2S7+GeS2), які поділяють концентраційний трикутник на 5 полів трифазних взаємодій (ζ-Ag3PS4+Ag10Ge3S11+ δ´-Ag8‑xGe1‑xPxS6,  ζ-Ag3PS4+Ag10Ge3S11+Ag2GeS3, ζ-Ag3PS4+Ag2GeS3+GeS2, Ag7P3S11+ζ-Ag3PS4+ GeS2, Ag4P2S7+Ag7P3S11+GeS2). Побудовано політермічний переріз Ag3PS4 – Ag8GeS6. Цей переріз є двофазною рівновагою в підсолідусній області. Крива первинної кристалізації твердого розчину δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6 (кубічна структуру ПГ F-43m)  опускається від ліквідусу сполуки Ag8GeS6 до точки ліквідусу складу сполуки Ag3PS4. Від температури перитектики з обмежуючої (857 К), якій відповідає процес L+Ag7PS6↔Ag7P3S11 перерізу Ag2S – P4S10(P2S5), опускається крива вторинної кристалізації L+ δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6+Ag7P3S11 на перитектичну площину процесу L+ δ´-Ag8‑xGe1‑xPxS6↔δ´-Ag3PS4+Ag10Ge3S11. Горизонталь при 803 К належить твердофазному утворенню Ag3PS4. Розчинність на основі Ag8GeS6 становить ~40 мол. % при температурі відпалу (670 К). Від 493 К починається евтектоїдно розпадатися ВТМ-Ag8GeS6 (δ´‑ Ag8‑xGe1‑xPxS6↔Ag3PS4+ δ´-Ag8‑xGe1‑xPxS6).&#xD;
 Також побудовано  проекції поверхонь ліквідуса двох підсистем Ag2S – Ag7PS6 – Ag8GeS6 і Ag3PS4 – Ag7PS6 – Ag8GeS6 з використанням  літературних даних  по обмежуючих Ag2S – Ag4P2S7, Ag2S – GeS2 та по результатах власних досліджень політермічного перерізу Ag3PS4 – Ag8GeS6. Побудовано діаграма стану системи Ag2S – Ag7PS6 – Ag8GeS6 відноситься до типу діаграм стану з моноваріантною евтектичною рівновагою L↔ВТМ-Ag2S+ δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6, що обмежена двома квазіподвійними системами Ag2S – Ag7PS6 та Ag2S – Ag8GeS6 евтектичного типу, та системою Ag7PS6 – Ag8GeS6, в якій утворюються неперервні ряди твердих розчинів (δ´-Ag8‑xGe1‑xPxS6-твердий розчин) на основі тернарних сполук. Проекція поверхні ліквідуса наступної підсистеми Ag3PS4 – Ag7PS6 – Ag8GeS6 складається з одного поля первинної кристалізації фази δ´‑Ag8‑xGe1‑xPxS6 – твердого розчину, що утворюється між ВТМ сполук Ag7PS6  та Ag8GeS6 кубічної структури (ПГ F-43m).</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26753</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Система Ag2​S − Sb2​S3 ​− GeS2</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26752</link>
      <description>Назва: Система Ag2​S − Sb2​S3 ​− GeS2
Автори: Кньовець, Анастасія Михайлівна
Короткий огляд (реферат): При вивчені фізико-хімічних рівноваг в квазіпотрійній системі Ag₂S  –  Sb₂S₃ – GeS₂ здійснено літературний огляд, що дає повне уявлення про властивості компонентів, їх взаємодії та фазові рівноваги в подвійних, квазібінарних і трикомпонентних системах. Ці дані слугують основою для подальшого експериментального дослідження фазових діаграм і властивостей сполук системи Ag₂S – Sb₂S₃ – GeS₂. У процесі дослідження системи Ag₂S – Sb₂S₃ – GeS₂ було проведено синтез зразків із використанням особливо чистих простих речовин (Ag, Ge, Sb, S).&#xD;
Для аналізу отриманих сполук було застосовано два основних методи. РФА (ДРОН 4-13, CuKα-випромінювання): забезпечив ідентифікацію кристалічних фаз у зразках шляхом аналізу дифракційних картин. Використання дифрактометра ДРОН 4-13 із програмним забезпеченням FullProf дозволило уточнити параметри елементарних ґраток і встановити фазовий склад досліджуваних зразків. ДТА (Термодент-03): дозволив зафіксувати фазові перетворення, визначити температури їх початку та завершення, а також оцінити енергетичні параметри реакцій і процесів, що супроводжують зміну стану досліджуваних зразків.&#xD;
Уточнено ізотермічний переріз Ag2​S − Sb2S3 ​− GeS2 при 500 К та  підтверджено існування сполуки Ag11Sb3GeS12, яка утворється на перерізі двох перетинів Ag3SbS3 – Ag2GeS3 та AgSbS2 – Ag8GeS6. Та виявлено ще одну сполуку складу Ag23Sb3Ge7S30. &#xD;
Побудовано політермічні перерізи: Ag3SbS3 – Ag8GeS6, Ag3SbS3 – Ag2GeS3, AgSbS2 – Ag8GeS6, Sb2S3 – Ag11Sb3GeS12. В системах Ag3SbS3 – Ag8GeS6 та Sb2S3  –  Ag11Sb3GeS12  утворюються евтектики з твердими розчинами. У системах Ag3SbS3 – Ag2GeS3, AgSbS2  –  Ag8GeS6 утворюється конгруентна сполука Ag11Sb3GeS12 (1047 К); у системі Ag3SbS3 – Ag2GeS3 утворюється ще одна сполука Ag23Sb3Ge7S30 (1077 К). &#xD;
Побудовано проекції поверхонь ліквідусу підсистем: Ag2 S   –  Ag3SbS3  –  Ag8GeS6, Ag8GeS6 – Ag3SbS3 – Ag11Sb3GeS12, AgSbS2  −  Ag3SbS3 – Ag11Sb3GeS12, Sb2S3 − AgSbS2– Ag11Sb3GeS12, Sb2S3  –  Ag2GeS3 – GeS2, які відображають температурні інтервали плавлення та кристалізації фаз; встановлені склади нонваріантних процесів. У всіх підсистемах протікають евтектичні нонваріантні процеси за рахунок евтектичних взаємодій на обмежуючих: &#xD;
LЕ1 ↔ ВТМ-Ag3SbS3+ НТМ-Ag2S+ ВТМ-Ag8GeS6;&#xD;
LЕ2  ↔  ВТМ-Ag3SbS3  +  ВТМ-Ag8GeS6+BТМ-Ag11Sb3GeS12; &#xD;
LЕ3 ↔ ВТМ-AgSbS2 + ВТМ-Ag3SbS3 + BТМ-Ag11Sb3GeS12;&#xD;
LЕ4  ↔  Sb2S3 +ВТМ-AgSbS2  +  BТМ-Ag11Sb3GeS12;&#xD;
 LЕ5  ↔  Sb2S3 + ВТМ-Ag2GeS3 + BТМ-GeS2.&#xD;
В підсистемі Ag2 S – Ag3SbS3 – Ag8GeS6 протікає перетектичний процес з виходом на поверхню ліквідусу НТМ Ag8GeS6: &#xD;
LP1  +  ВТМ-Ag2S ↔ НТМ-Ag2S + ВТМ-Ag8GeS6.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26752</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Структурні перетворення в сплавах системи Pb2GeS4 – Sn2GeS4 – Pb2GeSe4 за температури 773 К</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26751</link>
      <description>Назва: Структурні перетворення в сплавах системи Pb2GeS4 – Sn2GeS4 – Pb2GeSe4 за температури 773 К
Автори: Коржов, Андрій Андрійович
Короткий огляд (реферат): Дане дослідження присвячено синтезу низки сплавів та вивчення особливості кристалічної будови, що можуть виявляти деякі термоелектричні та оптичні властивості. Як вихідні речовини було взято сірку, селен та метали, такі як: олово, свинець та германій, з яких було синтезовано сплави трикомпонентної системи Pb2GeS4 – «Sn2GeS4» – Pb2GeSe4. Структури отриманих речовин були розраховані, досліджені та підтверджені за рентгеноструктурним та рентгенофазовим аналізом з використанням рентгенівського дифрактометра ДРОН 4-13. Дана праця зосереджена на розширені та поглибленні знань з неорганічної хімії про халькогеніди та дослідженні структури їх сплавів, які здатні виявляти термоелектричні та оптичні властивості</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26751</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Синтез 2-(алкенілтіо)-4,5-дигідроімідазолів та їх хімічні перетворення</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26737</link>
      <description>Назва: Синтез 2-(алкенілтіо)-4,5-дигідроімідазолів та їх хімічні перетворення
Автори: Семенчук, Владислав Олександрович
Короткий огляд (реферат): Дослідження присвячено розробці ефективних методів синтезу нових гетероциклічних сполук, що містять імідазолідиновий цикл, анельований з тіазиновим фрагментом. Як вихідну сполуку для проведення синтезів використовували імідазолідин-2-тіон. Анелювання проводили через стадії алкілювання та бромування імідазолідин-2-тіону в полярних розчинниках. Структури новостворених речовин були досліджені і підтверджені за допомогою спектроскопії ядерного магнітного резонансу ЯМР 1H, 13С та хромато-мас спектроскопії. Дана робота зосереджена на поглибленні знань у галузі органічного синтезу та кращому розумінню способів одержання гетероциклічних сполук, які місять імідазо[2,1-b][1,3]тіазинові фрагменти.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26737</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Функціонально-просторовий аналіз природно-заповідного  фонду Луцького району Волинської області</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26723</link>
      <description>Назва: Функціонально-просторовий аналіз природно-заповідного  фонду Луцького району Волинської області
Автори: Кирилюк, Дарина Геннадіївна
Короткий огляд (реферат): За методикою, яка була наведена й проведеними розрахунками індексу інсуляризованості природоохоронних територій Луцького району. Опрацювавши результати розрахунків можна зробити висновок, що найменші значення індексу інсуляризації можна спостерігати у таких територіальних громадах як: Колківська територіальна громада (0,23), Рожищенська територіальна громада (0,23) та Мар’янівська територіальна громада (0,25). Можна зробити висновок, що ці територіальні громади мають доволі хороший показник інсуляризованості і природно-заповідний фонд доволі якісний. Відносно високі показники індексу інсуляризації спостерігаються в Луцькій територіальній громаді (0,67) та Ківерцівській територіальній громаді (0,73). Це вказує на те, що частка нестійких, доволі екологічно нестабільних заповідних територій в наявній територіальній природно заповідній мережі є переважаючою.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26723</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Екологічні особливості біорізноманіття урочища  Вутишно Камінь-Каширського району</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26628</link>
      <description>Назва: Екологічні особливості біорізноманіття урочища  Вутишно Камінь-Каширського району
Автори: Савчук, Людмила Анатоліївна
Короткий огляд (реферат): Магістерська робота виконана у трьох розділах. У першому розділі подано фізико-географічну характеристику та умови формування урочища Вутишно Камінь-Каширського району Волинської області. У другому розділі описана методика досліджень. У третьому розділі викладені результати досліджень, а саме екологічні особливості біорізноманіття урочища Вутишно Камінь-Каширського району Волинської області.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26628</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Екологічна оцінка малих річок методами фітоіндикації (на  прикладі річок Полонка і Чорногузка)</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26619</link>
      <description>Назва: Екологічна оцінка малих річок методами фітоіндикації (на  прикладі річок Полонка і Чорногузка)
Автори: Сніцар, Людмила Леонідівна
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна робота виконана у трьох розділах. У першому розділі данаеколого-географічна характеристика басейнів двох річок – Чорногузки і її притоки Полонки. У другому описано методики проведення досліджень. Третій розділ присвячений оцінці екологічного стану річок за фізико-хімічними &#xD;
показниками та за макрофітним індексом MIR.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26619</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Екологічний аналіз тенденцій утилізації твердих  побутових відходів (на прикладі селища Турійськ Волинської області).</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26602</link>
      <description>Назва: Екологічний аналіз тенденцій утилізації твердих  побутових відходів (на прикладі селища Турійськ Волинської області).
Автори: Лавринюк, Зоряна Володимирівна
Короткий огляд (реферат): Магістерська робота виконана у трьох розділах. У першому розділі розглянуто актуальні тенденції сьогодення у галузі поводження з ТПВ та характеристика об`єкта дослідження. У другому представлено &#xD;
характеристики методів дослідження. У третьому подано екологічний аналіз тенденцій утилізації твердих побутових відходів (на прикладі селища Турійськ Волинської області).</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26602</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

