<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22664</link>
    <description />
    <pubDate>Tue, 07 Apr 2026 18:37:11 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-07T18:37:11Z</dc:date>
    <item>
      <title>Сучасні найвпливовіші терористичні організації Африки</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22758</link>
      <description>Назва: Сучасні найвпливовіші терористичні організації Африки
Автори: Філюк, Вікторія</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22758</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Separatism against the state: the case of Catalonia</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22757</link>
      <description>Назва: Separatism against the state: the case of Catalonia
Автори: Yuskiv, Khrystyna
Короткий огляд (реферат): The primary purpose of the article is to correlate a predominant position of some regions with the intensity of separatist movements there. Two tendencies of peripheral separatism have been discovered in Europe. The role of the European continent is confirmed in representing different independent regional and interregional organisations, i.e. through the Assembly of European Regions comprising roughly 300 regional entities. A brief analysis has been made of several regions facing the most evident separatist tendencies and ethnic turbulence. Coincidence factor and prosperity syndrome as accelerant of separatist tendencies have been noted in the Western and Eastern parts of Europe, pointing out different surroundings and the same triggering motivation. And finally, some of most effective instruments to withstand separatist pressure, backed by external powers in proxy-war environments, have been suggested.The article is devoted to the study of the problem of separatism in Spain – a country with the hottest cell manifestation of this phenomenon in modern Europe. Among the 19 autonomous regions of the country during the last time, the separatist movement has gained particular activity in Catalonia. At the heart of the study is the study of the historical peculiarities of the development of separatism in Catalonia and the reasons that led to the emergence of separatist sentiments in this autonomy. In the course of the study, the main causes of Catalan separatism – economic, ethno-political and political – were considered, an analysis of the intensity of the influence of each of these reasons, the degree of their significance as being conducive to separatism. The dominant role in shaping the manifestations of separatism in Catalonia is due to economic factors, in particular, the reluctance to finance the more backward regions, and in the form and intensity of its manifestation, Catalan separatism is regarded as active, secessional. The possible consequences of the intensification of separatism in Catalonia for Spain and Europe as a whole have been identified. This situation is a serious threat to the unity of the kingdom, as it can cause a chain reaction and stir up separatism in other autonomous communities where it is in a moderate or passive state, especially in the Basque Country and Galicia, Andalusia, Aragon, Asturias, Cantabria, Castile, Leoni, Balearic the islands The activation of the separatist movement in Catalonia may also intensify the movement for the separation of certain regions from other European countries and create a threat to Europe's unity.&#xD;
Considered measures to combat separatism in Catalonia, in particular, the effectiveness of combating the active separatism of force methods.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22757</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості російсько-української гібридної війни та її значення для європейської безпеки</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22756</link>
      <description>Назва: Особливості російсько-української гібридної війни та її значення для європейської безпеки
Автори: Нофенко, Андрій
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено особливості російсько-української гібридної війни та з’ясовано її значення для європейської безпеки. Розкрито причини російсько-української війни. Висвітлено поняття «гібридної війни», її ознаки, методи та структурні елементи. Підтверджено актуальність використання терміна «гібридна війна» в українських реаліях. Особливу увагу приділено інформаційному складнику гібридної війни в Україні. Розробка концепції інформаційного впливу ЗМІ на людину й суспільство випливає з аналізу цих впливів. Аналіз інформаційної війни, її принципів і методів дає змогу зрозуміти суть цих впливів. Це дуже важливо на сучасному етапі, коли Росія веде гібридну війну проти України. Інформаційні впливи бувають як позитивні, так і негативні. Причому позитивна інформація виконує виховну функцію в суспільстві. Метою ж негативною інформації (пропаганди) є розпалювання соціальних конфліктів, загострення розбіжностей у суспільстві. Проблеми інформаційної війни потрібно розвʼязувати за рахунок протидії маніпулятивним технологіям противника й удосконалення методів протидії. Значний акцент зроблено на висвітленні причин глобальності російсько-української війни. Детально проаналізовано особливості відносин між ЄС, Російською Федерацією та НАТО щодо України. У розрізі врегулювання російсько-української війни на міжнародному рівні висвітлено позитивні й негативні аспекти дипломатичних домовленостей. Проаналізовано роль міжнародних організацій, таких як ООН, ОБСЄ, Рада Європи, у врегулюванні російсько-української війни. Ми не прагнемо всебічно обговорити це питання, але робимо спробу окреслити цю проблему із зазначенням характеристик інформаційної війни (інформаційна війна як елемент гібридної війни). Консолідований російський інформаційний простір підпорядковується інтересам влади та значною мірою спирається на інструменти, характерні для пропаганди, часто покладаючись на радянську модель. Крім того, це робиться з метою відновлення «русского мира», який був би повністю підпорядкований політичним інтересам Російської Федерації. Більше того, російська пропаганда йде рука об руку з військовими діями – війною на Сході України.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22756</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Інтертекстуальність дискурсу та концептів у теоріях міжнародних відносин</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22755</link>
      <description>Назва: Інтертекстуальність дискурсу та концептів у теоріях міжнародних відносин
Автори: Яковлєв, Максим
Короткий огляд (реферат): У статті ключова для дискурс-аналітичних процедур концепція інтертекстуальності як міра референтності між текстами та їхніми складниками, а також як спосіб позиціонування тексту та можливість формування ідентичності як засіб переакцентування у владній боротьбі між різними дискурсами застосовується до класифікації теорій міжнародних відносин, за В. Карлснаєсом, в основу якої покладено два виміри теорії – онтологічний та методологічний. Зокрема, доведено, що для груп теорій, які Карлснаєс називає теоріями структуральної перспективи, інтертекстуальність відіграє важливу роль у пов’язуванні ключових концептів та побудови антитез для них, розмежування форм, видів і підвидів теорій, а також саме завдяки інтертекстуальності відбувається відсилка до попередніх дискурсів і текстів, що забезпечує легітимацію цього теоретичного напряму як найбільш «реалістичного». У випадку теорій соціально-інституційної перспективи, які Карлснаєс називає «метатеоретичними позиціями», інтертекстуальність є способом дискурсивного конструювання смислів, ідентичностей, а також можливістю встановлення впливу соціальних норм на поведінку акторів. Інтертекстуальність для теорій перспективи аґентності забезпечує можливість інтегрувати когнітивні та психологічні підходи до прийняття рішень у зовнішній політиці в більш загальні дослідження процесів взаємодії та розв’язання політичних питань на міжнародній арені. Зрештою, для інтерпретативної акторцентрованої перспективи, інтертекстуальність дає змогу поєднати розуміння, отримане за допомогою реконструювання досвіду міжнародної політики на індивідуальних рівнях, із тлумаченням історичних прецедентів, колективних процесів прийняття рішень тощо. У статті також стверджується, що перспективними для подальших досліджень є лінгво-політологічні міждисциплінарні підходи до аналізу концептів, що покладені в основу теорій міжнародних відносин і через деконструкцію яких в історичному розрізі та з позицій сучасності науковці можуть здобути нове розуміння особливостей суспільно-політичних трансформацій на міжнародній арені.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22755</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Національний бренд україни на міжнародній арені</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22754</link>
      <description>Назва: Національний бренд україни на міжнародній арені
Автори: Ткачук, Анастасія
Короткий огляд (реферат): Розуміння понять національного (державного) брендингу, бренду, іміджу та репутації держави й уміння ефективно працювати над розробкою та впровадженням програми державного брендингу є визначальними для працівників відповідних державних органів. Більше того, безпосередньо впливають на формування міжнародного іміджу країни. У цьому зв’язку проблема управління процесом національного брендингу актуальна та представляє науковий і практичний інтерес.&#xD;
У статті наведно залежність міжнародноо визнання й успіху економіки країни від її національного бренду. Наведено перелік асоціацій, які приходять на думку про країну в її громадян і світу загалом. Розглянуто особливості формування бренду України як країни, побудованої на теренах пострадянського простору з певними економічними проблемами. Указано місце нашої країни в різноманітних світових рейтингах. Обґрунтовано теоретичні засади та практичні аспекти здійснення брендингової політики держави. Наведено особливості формування національного бренду в умовах поширення глобалізації на всі соціально-економічні процеси. Проаналізовано позитивні та негативні чинники, які впливають на формування бренду України. Визначено місце національного бренду України в кількох світових рейтингах. Доведено, що ті країни, які можуть настільки ефективно організувати роботу, інформаційну та комунікаційну діяльність усіх відповідних органів системи державного управління, отримують на виході як результат потужний іміджевий інструмент для розвитку й ефективної вигоди на міжнародній арені. Наведено досвід формування національного бренду інших країн, зокрема ПАР, яка почала формувати свій національний бренд зовсім недавно, із проведенням світового чемпіонату футболу. У статті запропоновано основні шляхи розвʼязання сучасних проблем українського брендингу за допомогою активізації зовнішньої інформаційної політики. Cтворення умов для розвитку національного бренду сьогодні є надзвичайно актуальним для України з огляду на її євроінтеграційні й загальноцивілізаційні пріоритети за умов складної соціально-економічної та геополітичної ситуації, активної антиукраїнської мас-медійної пропаганди.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22754</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>До питання про теоретико-методологічну основу дослідження політичної стабільності</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22753</link>
      <description>Назва: До питання про теоретико-методологічну основу дослідження політичної стабільності
Автори: Лапін, Олег</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22753</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Інститут соціальної держави: визначення чинників руйнівного впливу та оцінка перспектив функціонування</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22752</link>
      <description>Назва: Інститут соціальної держави: визначення чинників руйнівного впливу та оцінка перспектив функціонування
Автори: Зіскін, Олександр
Короткий огляд (реферат): Аргументовано, що попри тривале успішне функціонування, соціальна держава перебуває в затяжній кризі. Наголошено, що інститут соціальної держави не адаптувався до нових соціальних викликів. Підкреслено, що криза соціальної держави, яка почалася на початку 1980-х років, поглибилася після початку 2008 р. глобальної фінансової кризи та нині сприяє деконструкції цього політичного інституту. Відзначено, що в політологічному дискурсі домінують критичні до соціальної держави оцінки й переконання в необхідності нового соціального договору. Констатовано, що нова соціальна політика має розв’язувати соціальні проблеми не стільки шляхом соціальних виплат, скільки запобігти їх появі. Звернено увагу, що модель соціальної держави, яка б відповідала нинішній ситуації, повинна спрямовуватися на: 1) звуження спектра дії соціальної держави, зупинення подальшого розширення соціальних функцій; 2) поступовий відхід держави від надання соціальної допомоги в напрямі створення умов для самореалізації працездатної особи; 3) інвестування в соціальний капітал; 4) формування в кожної працездатної особи стійкого розуміння відповідальності за забезпечення свого добробуту. Зауважено, що вказані заходи мають за мету зменшити навантаження на інститут соціальної держави в забезпеченні добробуту особи. Підкреслено, що реформувати соціальну державу не можливо без зміни світогляду громадян, що проявляється, передусім, у відході від патерналізму. Перспективним назване таке бачення соціальної держави, за якого цей інститут спрямовується на активізацію особи в питаннях забезпечення свого добробуту. Розуміння майбутньої конфігурації соціальної держави виразно підкреслює потребу зростання персональної відповідальності за добробут.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22752</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Комунікативні стратегії інформаційної складової російсько-української гібридної війни</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22743</link>
      <description>Назва: Комунікативні стратегії інформаційної складової російсько-української гібридної війни
Автори: Ніколаєнко, Наталія; Василевич, Юлія; Комарчук, Олександр
Короткий огляд (реферат): Визначено, що питання про комунікативні стратегії в умовах російсько-української гібридної війни набуває сьогодні все більшої актуальності, адже їх вибір визначається основними цілями впливу на свідомість мас із боку російської влади та засобів масової комунікації (далі – ЗМК). Мета дослідження полягає в аналізі видів комунікативних стратегій маніпулятивних технології російських ЗМК у дискурсі гібридної війни, визначенні основних комунікативних тактик та заходів, що сприяють реалізації стратегій та забезпечують ефективність їх впливу на формування громадської думки населення нашої держави. Виокремлено та описано основні комунікативні маніпулятивні технології, що використовуються сучасними ЗМК, зокрема стратегія формування «образу ворога», стратегії формування історичної спадщини, проведення інформаційної кампанії в соціальних мережах та, що апелює до національної самосвідомості й патріотизму.&#xD;
Виокремлено низку передумов ефективної реалізації окреслених стратегій, серед яких – популяризація масової російської культури, розповсюдження російської мови; низький рівень медійної грамотності та політичної освіти; відсутність державних програм популяризації українського книговидавництва, кіновиробництва, розвитку театру, мистецтва тощо. Із боку РФ формується жорсткий інформаційний контент, який можна визначити як «інформаційна окупація».&#xD;
Аналіз національного медіа-контенту за 2014–2018 рр. показав, що комунікативні стратегії російських ЗМК продовжують працювати, разом із відкритим нехтуванням нормами міжнародного права, тому їх місце та роль у сучасному політичному процесі визначається не лише їх використанням у політичному полі України, а й рівнем маніпулятивного потенціалу в контексті цільового впливу на свідомість громадян.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22743</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Консцієнтальна війна Російської Федерації в Україні й світі</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22742</link>
      <description>Назва: Консцієнтальна війна Російської Федерації в Україні й світі
Автори: Карпчук, Наталія
Короткий огляд (реферат): Із кожним новим десятиліттям мас-медіа (і традиційні, і новітні) перетворюються у все потужніший інструмент впливу на індивідуальну й масові свідомість, демонструють потенціал створення «іншої» реальності й переконання споживачів інформації в правдивості цієї реальності. По суті, сучасні мас-медіа в різноманітності своїх форм стають засобом консцієнтальної війни як нової форми геополітичного протистояння. Саме мас-медіа допомагають Російській Федерації реалізувати давнє прагнення нав’язати свої ідеали й цінності не лише внутрішній громадськості, а й зовнішній аудиторії та зробити ці цінності домінуючими. Росія перетворила свої мас-медіа в інструмент пропаганди й просуває імідж західних країн як «небезпечних» й «агресивних» стосовно Росії. РФ подає постійно змінювану сюжетну лінію, щоб заплутати, створити враження, що немає достовірних фактів, а отже, немає правди. Сучасна російська практика консцієнтальної війни охоплює три основні сфери: медіа, інформаційну політику яких загалом формують в Кремлі; соціальні медіа та інтернет-форуми, функція яких – гарантувати, що російські наративи мають широке охоплення й проникнення; мовні навички, які дають змогу ефективно самостійно взаємодіяти з цільовою аудиторією за допомогою потрібної мови. Консцієнтальна війна РФ має три вектори спрямування: 1) свідомість своїх громадян, яким суттєво ускладнили доступ до альтернативних джерел інформації, 2) свідомість громадян України, на яких впливають дезінформацією й фейками та 3) свідомість закордонної публіки, яку залякують різноманітними негативними сценаріями розвитку подій в країнах. В усіх кампаніях РФ проти внутрішньої й зовнішньої громадськості потужно використовується специфічне тлумачення історичного минулого й місця Росії в регіональному й глобальному розвитку; особливо акцентують увагу на месіанстві, яке має релігійний компонент. Для Європи основним меседжем є проголошення необхідності «захисту та звільнення Європи». Для України – це ідеологія розділеної нації чи «русского мира» як уявлення про єдність за походженням усіх росіян, що нівелює всі сучасні правові засади національного державотворення.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22742</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Поширення впливу мексиканських картелів засобами інформаційних технологій і пропаганди</title>
      <link>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22741</link>
      <description>Назва: Поширення впливу мексиканських картелів засобами інформаційних технологій і пропаганди
Автори: Вознюк, Євгенія
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено історію становлення та проникнення наркокартелів на світову арену злочинної діяльності. Визначено, що в мексиканському законодавстві немає чіткого визначення таких понять, як кібербезпека, кіберзлочинність та фітинг. Наголошено, що проблема наркотиків стала основною загрозою Мексики сьогодні, а також зростання впливу великих мексиканських картелів, які активно почали поширювати свою діяльність у мережі Інтернет. Доведено, що більшість методів у їхньому арсеналі далеко не мирні. Велика частина «акцій» картелів спрямована на залякування населення та опонентів і відрізняється непомірною жорстокістю. Утім, цікавими залишаються дані про інформаційні методи протиборства. До них належить не лише боротьба безпосередньо в кіберпросторі, але й такі методи інформаційно-психологічного впливу, як пропаганда, поширення неправдивої інформації, організація «витоків» інформації про конкуруючі картелі, порнографічні матеріали та ін. Розкрито, що на сьогодні, Інтернет – це головне джерело залякування населення з боку наркокартелів, а також наголошено на ЗМІ як одному з методів боротьби з організованою злочинністю. Охарактеризовано надзвичайно потужну підтримку наркоторговців у мережі youtube.com, де в піснях, у коротких промороликах, відомих як наркокоріоди або балади наркотиків, постійно оспівують та висвітлюють їхні найбільші «подвиги». Доведено, що експонентне збільшення кіберпростору призвело до корельованої ескалації злочинної діяльності в Мексиці, зокрема у випадку незаконного злому, крадіжки особистих даних, шахрайства з кредитними картками й експлуатації неповнолітніх. У 2017 р. фінансовий сектор активно співпрацював і продовжує роботу з офіцером Генерального прокурора (PGR), який створив спеціальний підрозділ для розслідування кіберзлочинів; цей підрозділ тісно співпрацює з Банком Мексики, щоб швидко виявляти та санкціонувати всіх осіб, відповідальних за кібератаки.Проаналізовано той факт, що у 2013 р. Мексика займала позицію номер один у світі за порнографічними матеріалами, у яких брали участь неповнолітні, і друге місце за її виробництвом в Інтернеті. Також наркокартелі були пов’язані з проституцією неповнолітніх.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22741</guid>
      <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

